zieg: (Default)
тих, хто кличе українців до єдності - "Боже, нам єдність подай", "Не цураймося, признаваймося", "Єдність, єдність", "Схід і Захід разом" - у нехтуванні азів науки про життя. На відміну від заліських мордорців та різних інших дагів/чеченів, українці не стадні, а ТЕРИТОРІАЛЬНІ тварини. Переможемо, коли навчимося цю нашу ваду перетворювати на перевагу.
zieg: (alfons)


У 1994 році написав був статтю в перше число газети "Слово Просвіти". А в наших газетах є дивний звичай - до прізвища додавати титул: Пупченко, пенсіонер; Дупченко, військовослужбовець; Хоботенко, мешканець вулиці Прикалюжної. От редактор, Л.Голота, і каже - а назвіть мені свій титул. Не було в мене титула, то я кажу - підпишіть просто: "мислитель". Стаття вийшла з підписом: Негребецький, мислитель. Дуже мені хотілося, щоб у трудовій був цей запис... Принаймні візиток таких я собі замовив. Коли закінчилися, надрюкав інших, зі скромнішим титулом: майстер слова. І ти диви, прижилося.
zieg: (Bufo_viridis)
Ви хоч думаєте, що пишете? "Низка українських письменників", "нагородив низку діячів". Хто їх нанизав на низку? Або "купа людей", "купа журналістів". Ну, щодо журналістів - то таке. А людей за що міряти купами? І ще смієте з Нікаляновіча та Віктрфьодрича дражнитися.
zieg: (Default)
Ілюстрації до попереднього допису.

Приблизно о першій ночі їхали собі лягаві по гайвею коло міста Талса, штат Оклагома. І знайшли отаке.


Read more... )
zieg: (Bufo_viridis)
Я не люблю велосипедистів. Не всіх, бо й сам часом не проти осідлати двоколісного друга, а тільки отих натруджених сільських дядьків, що, нап'явши камуфляж і наклавши на багажник копицю трави для кролів, зливаються з кущами вздовж дороги, наче снайпер з однойменного кіна. Хоч би як помалу ти їхав, у дядька все одно більше шансів несподівано в'їхати тобі під колеса. Read more... )
zieg: (arbeit)
Originally posted by [livejournal.com profile] vjn at Ручки загребущі...
Росія каже:
Российский фильм "Счастье мое" вышел в кинопрокат во Франции.(с)INTERFAX

Результат в світі:
Best of Cannes: Russian horror movie "My Joy"(с)

Насправді:
«Щастя моє» Сергія Лозниці, зняте в нашій країні в українсько-німецько-нідерландській копродукції (SOTA Cinema Group – 45%, Ma.Ja.De. – 45%, Lemming Film – 10%)(c)УТ

Росія пише:
"Две новеллы от классика российского кино Киры Муратовой"(с)Новая газета
"Новый фильм Киры Муратовой «Два в Одном» - Calgary International Film Festival, предоставляет всем жителям Калгари отличную возможность посмотреть новый российский фильм"(с)RussianHerald

Результат в світі:
new Russian films a month from renowned Russian filmmakers like Kira Muratova (с)

Насправді:
"...украинской кинокомпании Sota Cinema Group, продюсировавшей "Два в одном"..."(с)Корреспондент
"...Это был общий российско-украинский проект с бюджетом полтора миллиона долларов. Но Россия нас “кинула”..."(с)сама Кіра Муратова

Росія продовжує:
«В субботу» - первый российский фильм об аварии на Чернобыльской АЭС(с)Афиша

результат в світі:
"Innocent Saturday" - russian drama(с)

Насправді:
Держкіно повідомило про виділення кіностудії SOTA Cinema Group (продюсер Олег Кохан) 13,45 млн грн на зйомки фільму «В суботу» про трагедію на Чорнобильській АЕС. (с)

Це лише три випадки - насправді їх стільки ж, скільки знято в Україні російськомовних фільмів. Все, що має в собі хоч одне слово російською автоматично стає "отєчественним" и "российским" - звісно якщо мова не про жертви НВКС, не про Голодомор і не про російські легіони вермахту. При цьому в світі, де Україну і так плутають з Уралом, ніхто не буде розбиратись, як там було насправді.
Тому будь-яке використання російської мови автоматично помножує "русскій міръ" і дає змогу розповідати про міжнаціональність, відсутність альтернатив, культурну місію і таке інше. Це мав би вже давно зрозуміти кожен, хто намагається себе позиціонувати як "російськовомного українця".
Хоча, схоже, навіть це не доведе деяким українським дурням істинну суть "захисту прав російської мови" в Україні. Вони досі не втямили, що йде справжнісінька війна - тільки й того, що без крові, принаймні поки що.
zieg: (alfons)
Оце Білозерська розповіла про страшний випадок на вокзалі http://bilozerska.livejournal.com/450860.html, а я теж згадав. Як був я молодий і гожий, одна моя дівчина жила десь аж перед Хвастовом і на роботу та з роботи їздила електричкою. А я, як напівпровідник, проводив її тільки до тієї електрички. Садив у вагон і коли вмикалося зелене світло семафора, йшов додому. А була в електрички така особливість: зелене світло вже горить, а вона не їде, стоїть. І люди, ті, що спізнилися, біжать з приміського вокзалу, аж перекидаються. І вскакують в останній вагон. От я йду, а назустріч мені біжить ошалілий дядько - бо бачить зелене світло. У руці держить папірцем штук п'ять таких довгих, золотистих пончиків. Мабуть, з лівером. Або з повидлом. І залітає дядько в останні двері останнього вагона... А машиніст - раз! - і нарешті закрив двері вагонів. І задні двері дядькові руку з пончиками - чвак! - і придавили. Якраз посередині передпліччя. Думаю, якщо добре смикнути, то можна було руку вирвати. Але дядько в стресовому стані - чи краще сказати "в стані шоку"? І смикає він руку, та не вирве. Вагони старезні, двері, видно перекосило. Не знаю. Одно слово, стирчить рука з пиріжками, а дядько за склом звивається, намагається руку визволити. І весь перон заціпеніло дивиться, що буде. А на лавці сидів бомж. Устає той бомж, підходить до дверей, закладає руки за спину і починає з дядькової руки ті довгі золотисті пончики їсти. Раз укусить - пожує, вдруге вкусить - пожує. Так спокійно-спокійно. Дядько за склом аж синіє, матюкається, кистю з пончиками крутить, другою рукою гатить по шибці - нуль результату. Бомж статечно об'їв усе, що зі жмені стирчало. У дядька от-от буде апоплексичний удар, а перон регоче. І тут двері знов - шух! - розсунулись. Дядько: "Ах ти ж, бля!" А двері - шух! - засунулись. Добре, що руку встиг висмикнути. І поїхала електричка.
Досі шкодую, що не спитав бомжа, яка ж була начинка.
zieg: (Default)
про армію, то повторю свій допис за 20 вересня 2008 року.

Стройова дедукція

Не знаю, чи існує при Радянській армії України інституція, що існувала при власне радянській армії - волонтерки сексуальних послуг для рядового та сержантського складу. Якісь такі каламутні нечупарні дівиці, що ґронами звисали з парканів в/ч, закликаючи до статевих інтеракцій недопоєних бромом солдатиків. У пошуках швидкоплинного "кохання" з'їжджалися вони в гарнізонну Смілу з найдальших закутків Черкаської області, часом привозячи з собою патогенну мікрофлору. В часи моєї служби жертвою диких диплококів став один хлопчина з дивним прізвищем Штебнер і такою ж конкретно арійською "заточкою" - однак цілковито україномовний. Не знаючи, як рятуватись од напасті, Штебнер звернувся в полковий медпункт - і фельдшер негайно доповів про лиху пригоду командирові полку. Штебнера, зрозуміло, вилікували - навіть не йодом і зеленькою, як це водиться в армії, а звичайним пеніциліном, однак життя хлопцеві отруїли до кінця служби. На кожному "пастраєнії" командир заради зміцнення воїнської дисципліни серед іншого застерігав солдатів од самоволок, у яких бувають різні НП, зокрема чіпляються ганебні хвороби. І неодмінно при цьому додавав: "Да, Штебнер?" Хлопець ридав.Read more... )
zieg: (Default)

Служити мені випало в зеніті так званого застою - в 1980-82 роках. За чинним тоді Дисциплінарним статутом Збройних Сил СССР для солдатів і матросів існувало досить багато "взисканій", але найстрашніші та найефективніші були наряд та гауптвахта ("губа"). Одначе в умовах реального полку, де я служив, ні наряд, ні "губа" не спрацьовували, бо полчок був "кадрірований, офіцерів у ньому було багато, а солдатів -жменька, їх ледве вистачало, щоб половина була в караулах, нарядах (з них наряд на кухню - не найгірший), а друга половина готувалася їх змінити та займалася бойовою підготовкою. Та ще додати "уборку тєрріторії", роботу з технікою... Коли воякові вдавалося поспати годин п'ять на добу, то було дуже добре.
Read more... )
zieg: (Default)

В маленькому селі, що лежало по другий бік дороги од густого лісу і в якому не було навіть сільради та школи, жив один досить молодий чоловік. У нього була дуже хвора донечка. А в сусідньому великому селі, до сільради якого належало згадане лісове село, жило кілька рухівців. Так історично склалося, що вони мали певні контакти з українською діаспорою і зуміли організувати збір коштів чи просто якусь велику пожертву - 75 тисяч доларів - на лікування тієї хворої донечки. А це була перша половина 90-х і за 20-25 доларів можна було місяць наймати квартиру на Троєщині, а за сто - жити й не тужити теж місяць. Чоловік гроші взяв, але донечки лікувати не став, а купив великий двоповерховий автобус і почав возити ним туристів. І по всій Україні, і за її межі. Донечка тим часом умерла, а чоловік купив собі другий автобус. А потім іще. І організував транспортну компанію. Коли їхати повз те село, то дуже дивує десяток здоровенних "неопланів" та "мерседесів", що вишикувалися вервечкою уздовж сільських тинів. Недавно той чоловік купив броньовичок БРДМ-2 - з баштою і з КПВТ в башті. Утім, я впевнений, що дуло в кулемета просвердлене, а бойок спиляно. Чоловік розмалював БРДМ у дуже гарний пустельний камуфляж і з великим червоним прапором під час різних комуністичних свят у райцентрі та по більших селах їздить на чолі колон соцпартії, КПУ та партії регіонів. І дуже лає рухівців, що зруйнували велику країну і довели народ до злиднів.
zieg: (alfons)
Дехто пише, що це була змова нащадків "дєла врачєй", дехто - що іманентна риса соціалізму, однак у совському союзі на додачу до того, що нічого не було, весь час зникало щось із того, що було. То цукерки, то згущівка, то майонез, то чоловічі труси, то презервативи, то шкарпетки. У 80-му році вперше на моїй пам'яті зникло мило. Київ почав смердіти шкарпетками й місячними і тихо підвивати. Лектори з райкомів, розіслані по заводах та НДІ, довірливо пояснювали, що стався збій у плануванні, і що "партія і правітєльство" вжили заходів, закупили скількись там тонн мила в Індії, і саме в цю мить корабель з ним проходить Суецький канал.
Нарешті довгождане мило прибуло в Одесу, з Одеси в Київ, роз'їхалось по універмагах, народ організовано став у черги, закупив десятками брусків у рожевій упаковці з червоним написом MAHARANI - і рвонув митися. Ще в універмагах дехто звертав увагу на незвичний запах мила, однак ерудити - вони завжди є в натовпах - пояснили, що так пахне якась знаменита індійська квітка.
У процесі миття декотрі - і я - не погодилися з квітчиним ароматом і домилися господарським. Більшість же продовжили процес. На ранок результат проявився в переповнених автобусах, тролейбусах і в метрі. Весь чисто Київ ніжно смердів гімном...
zieg: (alfons)
Батько мого кума, дядя Коля - сухий лисий сморчок з золотими зубами - неабиякий ловелас. Років йому за шістдесят, троє онуків - і весь час він то йде від жінки до чергової пасії, то вертається, то розплутує якісь ускладнення з тими пасіями, то просить інших розплутати. Жінка, баба Оля, уже не звертає на дядіколіні ескапади уваги. Прийшов - добре. Пішов - нічого.
Якось я щось перевозив і попросив кума помогти вантажити. Дядю Колю теж покликали - були потрібні руки. Щось ми зносили, вантажили. Ті вгорі, ті внизу. За якимось разом визираю у вікно - як там ситуація знизу? І бачу - на лавці у дворі сидить дядя Коля, а поруч з ним - шикарна блондинка. Видно, що висока, струнка, ноги такі довгі, а спідничка така коротка... І так щось дяді Колі розказує, так до нього нахиляється, так в очі заглядає! А дядя Коля сидить незворушний і холодний, наче йому та блондинка геть нецікава. Чого не може бути за означенням.
Коли все попереносили, питаю:
- Дядя Коля, що то коло вас за блондинка сиділа? Що від вас хотіла?
А він мені:
- Льоша!! У тєбя троє дєтєй! Шо ти бландінкамі інтєрєсуєшься?
Опа.
zieg: (Default)
Як ото бабахнуло, то багато людей на ЧАЕС од радіації повмирало, а ще більше захворіло на променеву хворобу. І через певний час радянці запросили з Америки відомого хірурга, фахівця з пересадки кісткового мозку Роберта Пітера Ґейла. Він прилетів і потім написав про своє тут перебування книжку, яку переклали й надрукували у "Всесвіті" - був колись такий популярний журнал перекладів. Серед іншого Ґейл описує, як літав у Прип'ять.
"Нарешті нас запросили до вертольота, з одним пасажирським місцем спереду й трьома ззаду. Мені запропонували сісти спереду, поряд з пілотом, а Віктор, Фетисов і Шандала вмостилися позаду. [...] Ми прищепнули ремені наших сидінь і вертоліт злетів у повітря.
Стояв туманний ранок. Мені важко було повірити, що я побачу Чорнобиль. Пілот літав туди вже багато разів після вибуху. А мені все здавалося, що будь-якої миті хтось раптом оголосить: далі летіти не можна" [Кінець цитати]



Так сталося, що років через два мені довелося літати з тим самим пілотом, і звісно, не раз у тому самому гелікоптері. Щоправда, в ньому ззаду не троє місць, а шестеро. То Ґейлові з переляку в очах ділилося на два.
Пілота звали, ви не повірите, Валєра. Валєра Малєнок.
І він мені розказав деякі деталі, доповнення до розповіді американського автора. Коли повернулися в Жуляни, Роберт Пітер, вражений польотом і задоволений, що вернувся живий-здоровий, вийняв з сумки один зі спеціально куплених на сувеніри годинників. Страшенно в ті часи модний, електронний, він грав шість красивих мелодій, серед яких, кажуть, був і гімн морської піхоти США. Та недовго тішився Валєра Малєнок з такого подарунка. Не встиг і з льотного поля зійти, як міцні хлопці у строгих костюмах, представники "компетентних органів", годинничка - стой-кто-ідьот - вилучили. На перевірку. Чи не встановлено в ньому, крім шести красивих мелодій, ще й шпигунську апаратуру - рацію, шифратор, фотокамеру, маячок для балістичних ракет, націлених на Жуляни... І, звісно, вибухівку, ампулу з ціанистим калієм, безшумний пістолет - усе таке.
Перевіряли - розбирали, складали - довго, з місяць. Оскільки годинник був цінний, то Валєра їм навіть дзвонив у ті "компетентні органи". Врешті решт годинника віддали. Та тільки він од перевірки перестав працювати. Не показував часу й не грав шести красивих мелодій.
А дехто питає, чого розпався совський союз. Не до ладу склали.
zieg: (alfons)
Одному моєму однокурсникові з простим українським ім'ям - Вася чи Валєра - ще в ті давні роки дуже подобалась однокурсниця Азіза. Та вона не відповідала йому взаємністю і це Васю засмучувало.
На 30-ліття випуску Вася сильно напоїв Азізиного чоловіка і, поки той співав, спокусив Азізу на пивних кеґах за рестораном.
Тепер Вася (чи Валєра) терпляче чекає п'ятдесятиріччя випуску. І я знаю, хто ще з дівчат йому подобався.
zieg: (czmo)
Соціально-демографічна картина центрально-українського села така: пенсіонерки, яких по одній на день одвозять на цвинтар та жменька гірких п'яниць. П'яниці, вони ж алкоголіки, тяжко квасять щодня, бо роботи нема, а є сіра безнадія, котра призводить ліричного героя до запою. Втім, якби робота й була - на фіга вона їм? Якщо п'яницям треба копійку, то вони здають на брухт, де що вкрадуть металеве - батареї з порожніх хатів, необачно виставлені для просушки люминьові каструлі пенсіонерок, огорожки з цвинтаря, дзвін з церкви, бронзову зірку з пам'ятника.
Є кілька сімей не п'яниць, але вони теж у літах, з хазяйством-гусьми-свиньми-здачею-молока засралися і скоро перейдуть у категорію "по одній на день".
І на цьому тлі - єдиний чоловік, який не п'є, толковий, не дурний, машина з причепом, трактор з культиватором, дисками, сівалками, копалками. Науково закладений садок з пальметних яблунь, сортова картопля, сортова капуста, агротехніка, передовий досвід. На подвір'ї порядок, побілено, розставлено, підметено, завжди допоможе сусідам виорати, привезти, прикрутити. Якщо йому треба копійку, то він приймає брухт од алкашів - батареї з порожніх хатів, необачно виставлені для просушки люминьові каструлі пенсіонерок, огорожки з цвинтаря, дзвін з церкви, бронзову зірку з пам'ятника. "Мені ж якось жити треба", - каже.
Отаке.
zieg: (Bufo_viridis)
пробував читати - http://zaxid.net/article/90747/. На шостому "дискурсі" в одному абзаці покинув. Розумні ж речі часом говорить сей чоловік. Ну невже не можна те саме сказати без запихання "дискурсу" в кожне речення?
zieg: (Default)

1989 року я був у експедиції Товариства Лева "Дністер-89". І якогось дня ми отаборились коло одного села, назви не пам'ятаю, але там був дуже рівний берег, метрів 200, а потім - раз! - крутий пагорб, з ледь чи не вертикальними стінами, метрів 30 заввишки. На тому пагорбі у сиву давнину було якесь городище, археологи його свого часу розкопували, потім поставили табличку "Охороняється" та й зникли. Ото під тим пагорбом ми розіп'яли свої шатра. А місцеві хлопці, років по 8-9, не розібралися, хто такі стоять, подумали, що звичайні туристи, і вирішили полякати. Позалазили ввечері на той пагорб та й ну звідти кричати страшне-престрашне бандерівське гасло, за яке ще рік тому (а при бажанні і тоді) можна було й сісти: "Слава Україні!" А щоб було ще страшніше, хлопці дещо додавали від себе. І звучало згори таке: "Слава Україні, БЛЯДДДЬ!"
От мені на цьому білборді чого не вистачає. Якби там було написано: "Любіть Україну, БЛЯДЬ!" - сприймалось би як Президентський Указ.
zieg: (Default)


Мій маленький друг. 10 квітня 2007 року купив. Звісно, тепер є значно крутіші, функціональніші ґаджети, одначе я своїм і досі страшенно задоволений. Так, Symbian - ну то й що? QWERTY-клавіатура - це кайф. А скільки книжок з нього перечитано. І кіна можна дивитись, якщо треба. І Інтернет. І сім днів тримає акумулятор.
zieg: (Bufo_viridis)
Спробував подивитися один з найновіших і модних фільмів, дубльованих українською мовою. Витримав 19 хвилин. Люди, люди, що ж ви робите.
zieg: (Default)
У ці квітневі дні 2006 року я горбився за кантюпером, перекладаючи анімаційний фільм Cars. В український прокат він вийшов з назвою "Тачки". Тобто, п'ятирічний ювілей.
Жаль, що переклад не вдався і фільм у прокаті провалився, навіки поховавши саму ідею дублювати буржуйські фільми українською.




як це провалився? по-моєму, це був шалений успіх. Український переклад заробив більше, ніж російський.

Ну хіба що актори наімпровізували і якось урятували кіно.
(без теми) — [info]anyone_fun

[info]ponedilok

2011-04-06 13:15 (local) Обрати: Видалити Сховати Заморозити Track This

(78.30.247.194)
Хахаха! А ми тут, дурбецали, сидимо і з нетерпінням чекаємо на другу частину :))
(Відповісти) (Гілка)

[info]nehrebeckyj


(94.45.69.5)
А що, буде друга?
(Відповісти) (Вище) (Гілка)

[info]web_satyr

(91.209.55.35)
Чого це - "не вдався", "провалився"? Ну є окремі негаразди з відмінюванням, а загалом - бомба! Мій малий дивився разів 1000, щодня по кілька разів (поки не знайшов мікі-мауса та ін. у зв"язку з доступом до інтернету)
Улюблений фільм усіх хлопчиків! Голоси гарно підібрані, слава українському дубляжу! ідея дублювати живе й перемагає!

[info]nehrebeckyj

(94.45.69.5)
Ви такий фахівець у відмінюванні?

[info]617a

(188.230.99.105)
як на мене, переклад кльовий. російський дубляж, мабуть, не так би "провалився" в прокаті.
але тачки з українським дубляжем — це дійсно круто.
єдина стрічка на яку я дуже хочу піти в кінотеарт — це Тачки два.

[info]ripnyk

(195.137.240.14)
агагага. скромность вам нє к ліцу) півроку тому мав нервовий зрив, коли в рамках ініціативи "Кіно-переклад" організували пресуху, і чотири з п'яти журналістів у своїх запитаннях згадали за "Тачки". Я їм - чуваки, та після того майжк всі фільми були українською, а вони "Тачки" і все)

[info]nehrebeckyj


(94.45.69.5)
Скромность мені к ліцу - он у Вікіпедії є стаття про "Тачки". Згадано акторів, що дублювали найдрібніші ролі, а про перекладача скромно нема ні слова. Бо яка різниця?
(Відповісти) (Вище) (Гілка)
(без теми) — [info]dali_bude
(без теми) — [info]nehrebeckyj
(без теми) — [info]ripnyk
(без теми) — [info]nehrebeckyj
(без теми) — [info]ponedilok
(без теми) — [info]nehrebeckyj

[info]bodzjo

(194.44.211.84)
Насправді не все так погано, як ви описали. Он дубляжі пітерської студії "Мова" визнані не лише експертами, але і вдячними глядачами, для яких знак цієї студії-дубляжора став символом якісного і справді дотепного перекладу.
(Відповісти) (Гілка)

[info]nehrebeckyj

(94.45.69.5)
Я не знаю, що це за пітерська студія "Мова" і яким чином вона стосується українського дубляжу?
(Відповісти) (Вище) (Гілка)

[info]ekramarenko

2011-04-06 13:29 (local) Обрати: Видалити Сховати Заморозити Track This

(92.113.37.133)
О, так! Переклад фільму був страшенно невдалий - тисячі (та де там тисячі - мільйони) дітей та дорослих ридма ридали у кінотеатрах та вдома через той невдалий дубляж. Що за це треба зробити з автором я навіть не можу собі уявити.
(Відповісти) (Гілка)

[info]nehrebeckyj

2011-04-06 13:38 (local) Обрати: Видалити Сховати Заморозити Track This

(94.45.69.5)
Автори - в Голлівуді, до них не дістати.
(Відповісти) (Вище) (Гілка)
(без теми) — [info]ekramarenko
(без теми) — [info]nehrebeckyj
(без теми) — [info]ekramarenko
(без теми) — [info]nehrebeckyj
(без теми) — [info]ekramarenko
(без теми) — [info]nehrebeckyj
(без теми) — [info]der_sch_shall

[info]der_sch_shall

2011-04-06 13:36 (local) Обрати: Видалити Сховати Заморозити Track This

(178.94.185.184)
єх, панотче
зі мій малий засморєл першу частину тачок до дир (ми з дружиною знаємо цей мульт вже напам"ть)
ззі так, чекаємо на другу частину - скоро має вийти
зззі "маквін, кідай свій радіаційний сарай!" © - це просто блискуче, нмд :)
(Відповісти) (Гілка)

[info]ksani

2011-04-06 13:54 (local) Обрати: Видалити Сховати Заморозити Track This

(178.212.247.29)
:)
(Відповісти) (Гілка)
Шоб я так жив, як він не вдався

[info]bad_joker

2011-04-06 14:00 (local) Обрати: Видалити Сховати Заморозити Track This

(95.135.16.6)
Це іронія чи просто настрій поприбіднятися?
(Відповісти) (Гілка)
Re: Шоб я так жив, як він не вдався

[info]nehrebeckyj

2011-04-06 14:04 (local) Обрати: Видалити Сховати Заморозити Track This

(94.45.69.5)
Це чорний г'юмор.
(Відповісти) (Вище) (Гілка)
Re: Шоб я так жив, як він не вдався — [info]anyone_fun
Re: Шоб я так жив, як він не вдався — [info]nehrebeckyj
Re: Шоб я так жив, як він не вдався — [info]anyone_fun
Re: Шоб я так жив, як він не вдався — [info]nehrebeckyj
Re: Шоб я так жив, як він не вдався — [info]caisc1916

[info]generall

2011-04-06 15:09 (local) Обрати: Видалити Сховати Заморозити Track This

(95.133.138.165)
малий дивився разів 87 укр.дубляж ДВД
страшно подумать щоб було якби дубляж вдався
(Відповісти) (Гілка)

[info]nehrebeckyj

2011-04-06 15:29 (local) Обрати: Видалити Сховати Заморозити Track This

(94.45.69.5)
А як ви знаєте, що 87 а не 86?
(Відповісти) (Вище) (Гілка)
(без теми) — [info]sicheslavets
(без теми) — [info]nehrebeckyj
(без теми) — [info]magner58
(без теми) — [info]nehrebeckyj

[info]r0mn

2011-04-06 20:49 (local) Обрати: Видалити Сховати Заморозити Track This

(216.31.211.11)
такий фільм, мабуть, було нелегко правильно перекладати. ориґінал дуже сильно спирається на елементи, про які може бути відомо лише мешканцям країни звідки походить ця "тачка". радіо передача, наприклад.
але, як на мене, все прекрасно було застосовано до українського глядача та України.
Це лишній доказ, що мати російський переклад є зле не тільки через мову, але через його подачу через призму Росії як країни.
(Відповісти) (Гілка)

[info]nehrebeckyj

2011-04-06 21:42 (local) Обрати: Видалити Сховати Заморозити Track This

(94.45.69.5)
А ще тому, що переклад переломлюється через призму російської психології. І штампує світ російським пуансоном.
(Відповісти) (Вище) (Гілка)

[info]vjn

2011-04-07 01:26 (local) Обрати: Видалити Сховати Заморозити Track This

(93.73.219.137)
Ото ж ще поприбіднятися на старість...
(Відповісти) (Гілка)

[info]nehrebeckyj

2011-04-07 11:52 (local) Обрати: Видалити Сховати Заморозити Track This

(94.45.69.5)
Я не прибідняюсь, я констатую той сумний факт, що перекладати "Тачки-2" мені не довірили. Це означає, що "Тачки-1" були провальні.
(Відповісти) (Вище) (Гілка)

[info]monk_of_shaolin

2011-04-07 17:17 (local) Обрати: Видалити Сховати Заморозити Track This

(195.8.200.36)
а замовники перекладу перших та других Тачок, одні й ті самі люди?
певно що є якесь пояснення, що вас не запросили і річ точно но якості перекладу. Подковьорная борьба чи ще щось.
А справа навіть не в тому що ви, Олекса, образилися на них, а в тому, що українських глядачів лишили без других Тачок :(
Блін, я так чекав.

П.С. До речі за часів старого Альфера на АйСіТіВі думав, що вас звуть Олег Синегребецький :)
(Відповісти) (Гілка)

[info]nehrebeckyj

2011-04-07 17:25 (local) Обрати: Видалити Сховати Заморозити Track This

(94.45.69.5)
Та ясно, що чинники - "позатворчі". Утім, маю надію, що вони все ж таки витягнуть другий фільм на більш-менш пристойний рівень.
(Відповісти) (Вище) (Гілка)
( 50 коментарів — Прокоментувати )

March 2012

S M T W T F S
     1 2 3
4 5 6 7 8 910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Style Credit

Syndicate

RSS Atom
Page generated Mar. 16th, 2026 07:36 am
Powered by Dreamwidth Studios

Expand Cut Tags

No cut tags

Most Popular Tags