Журнал о.Негребецького

А й просто вкраїнські культуртреґери ніяк не можуть зорієнтуватися в просторі без заліського діалекту. Навіть ві Львові:

http://karpaty-info.livejournal.com/44457.html

http://blog.karpaty.info/2011/09/13/vid-i-do-mistsya-provedennya-forumu-vidavtsiv-16-goteliv-z-google-kartami/

Канєшна, аткуда укровскім пьісьмєннікам знать, что на GOOGLE-maps і в GPS-навіґатарах єсть єта дупомова.

Оце читаю тут на сайті http://gazeta.ua/articles/valentin-scherbachov/_ultras-ne-shilni-do-rasizmu-i-fashizmu/397414 статю Щербачова, і серед коментарів - отаке:

Бонифаций 31.08.2011 17:39

Последний раз ходил на футбол в 1988г. в ХАРЬКОВЕ , когда "МЕТАЛЛИСТ" взял Кубок СССР обыграв "ТОРПЕДО" Москва . Вот это был ФУТБОЛ , вот это были БОЛЕЛЬЩИКИ !! Гурам Аджоев ,Буряк , Сивуха , Кутепов , Есипов , Иванов , Якубовский , Сусло , Роман Хагба ,Тарасов ....тренер Лемешко . :) Тогда , с уверенностью можно было сказать - ДА это ребята с "Нашего ДВОРА " - Наша СОВЕТСКАЯ Школа А не то , что сейчас . И никаких ультрас-ФАНАТИКОВ тогда НЕ БЫЛО . А сейчас после матча , в близлежащих домах около 2 суток ходить без ПРОТИВОГАЗА опасно , стоит непереносимый запах МОЧИ , как после газовой атаки


Я вперше і востаннє ходив на футбол у вересні 1973 року. Динамо грало з болгарською командою "Септемвриско знаме", 1:0. І в другому таймі раптом бачу, що по бетонних східцях проходу тече ріка. Буквально - ріка. Дивлюся, звідки - а там угорі сотні мужиків стоять і сцять на верхню стінку трибун - і воно ото тече вниз... Тож усе вже бувало, нема нічого нового на світі, крім ай-фонів.

А в першому таймі був такий випадок: нижче через ряд од нас сидів товстий лисий чоловік. Було жарко, він пітнів і весь час витирав лисину хусточкою. А якісь тоді-ще-не-ультрас проходили мимо та й посипали йому на лисину розтовчених чорнильних таблеток - при совітах були такі, з них робили чорнило методом "просто додай води", а тоді добряче поколоти. Дядько, витираючи лисину й лице, розтер увесь той порошок по собі і став як баклажан, та ще й з такими психоделічними розводами. Хто це бачив, почав реготать. Дядько глянув на свою хустинку, всю фіолетову - і зрозумів. Озирається - а чувак, що сидів за ним, побачивши негритянську мармизу, аж у конвульсії затіпався. Дядько, не зважаючи на комплекцію, знизу вгору правим хуком того чувака - хрясь! Нокаут, менти, санітари...

А на поле кидали пляшки з-під пива, запускали великі підпалені літачки з газет...


В середині 70-х Динамо знов у когось було виграло, і неіснуючі тоді фани зібралися на вулиці Ломоносова й величенькою колоною, на кілька тисяч, побігли по Васильківській, тоді по 40-річчя - з криками, скандуванням, биттям телефонних будок... Я теж там біг - з чистої цікавості. Потім приїхало багато міліційних бобіків і колону ту менти хутенько розігнали. Нікого, до речі, не затримали.

Але, як ми розуміємо, "прі саюзє сєкса не било".

Зареєстрував блоґ ще й на http://wordpress.com Це легко. На той випадок, якщо знов упаде ЖЖ. Маю вже на блоґспоті, на дрімвідті, на ґуґл-плюсі, у фацебооці... Це параноя? Чи шизофренія?
dyrektorslowa.wordpress.com
number-o-ne.blogspot.com/
sieg-ua.blogspot.com
www.zieg.dreamwidth.org/
Заходьте в гості

І так ясно, хто гондон, а хто кінська срака.

Учора я давав посилання на твіттер мароканки, що живе в Лівії: http://twitter.com/#!/alJamahiriya

Однак учора ж, 26 серпня, ця дописувачка твіттера Аїcha загинула. У віці 25 років. Кілька тижнів тому загинув її чоловік.
Її двоюрідний брат пише:
She is no longer with us. This afternoon she was martyred fighting #NATO dogs.

Під виглядом Зеленого майдану Тріполі показують Індію. І що в кадрі - індійські прапори, їх не колише.

Картинки з Лівії взяв перші-ліпші, але й на них видно те, що мене дивує. Як споряджені ці "постанці". Усі в чистеньких футболочках, шортиках, багато хто не в чоботях, а в босоніжках, є навіть у домашніх капцях. Крім АК зі спаренима пластиром магазинами нема нічого. Ні підсумка з БК, ні гранат. Ні рюкзачка із запасними трусами та бутербродом. Ні в кого нема навіть баклажки з водою - а вони ж щойно їхали до Тріполі по пустелі. Де ж ці люди спали, що пили-їли, де ж какали, сердешні? Чи ті, що живляться святим духом, не какають? І чи визнає Аль Каїда юдейську тезу про манну небесну?
Раніше я думав, що тільки герої голівудських кін бувають чистесенькі й причесані навіть у в'єтнамських джунглях, не кажучи вже про яку-небудь каналізацію. Ба ні. Виявляється, Голівуд - це дзеркало життя.
Мені б так у походи ходити навчитися, як вони воюють.

Тільки трошечки не так.


Поки я до такого додумувався, хтось узяв і зробив кіно.
Вирвані моменти з моїх міркувань:

Історія людства - це постійне прискорення інформаційного обміну; сучасне людство досягло такої швидкості інформаційних процесів, яких не досягала жодна зі знищених попередніх земних цивілізацій. При досягненні крайньої швидкості, безумовно вищої за швидкість світла, коли інформація буде доступна миттєво в будь-якій точці населеного людьми Всесвіту, людство в сукупності свої перетвориться на Бога. Можливо, локального Бога для згаданого населеного Всесвіту.

Кінця світу в розумінні кінця цивілізації не буде; можливе коригування напрямків розвитку війнами та широкозакроєними катастрофами. Суто ідеалістичне обґрунтування цієї тези випливає з попереднього абзацу.

Усілякі ідеї про обмеження росту народонаселення, охорону довкілля, енергоощадливість, національні культури, різні там The Georgia Guidestones - слід вважати явищем глибоко консервативним та історично безперспективним.


На перших етапах майбутнього люди житимуть у перенаселених містах, що має стимулювати пасіонарність; носії важливого життєвого, наукового тощо досвіду житимуть довго, років 90 з гаком; популяції міст складатимуться з хворих людей, які весь од чогось лікуватимуться. Весь час виникатимуть нові хвороби, котрі завдяки новим способам сполучень поширюватимуться по Землі миттю. Популяції набуватимуть імунітету від дедалі більшої кількості зарази.

Переважну більшість населення складатимуть дегенерати-виродженці (за Клімовим), що спричинить неабиякий розвиток мистецтв (скоріше за все ще дегенеративніших, ніж тепер) та науки.

Війни - це спосіб навернення консервативних екологічно збалансованих, себто застійних, суспільств на шлях прогресу.

Зі сказаного випливає також, що до нашого Куратора не можна застосовувати маніхейський підхід і волюнтаристські тлумачення "добра" та "зла".

Оце один юнак прислав приватне повідомлення. І таке воно типове, що мушу його тут навести.

Доброго дня.
Прошу вибачення за моє нахабство.
Нещодавно дивився в кіно "Першого месника".
Помітив пару не зовсім українських слів. Як то "надіюсь";(як на мене то "сподіваюсь" більш природно звучить),"виключай" (причому одразу після "вимикай", ще щось було, але забув. Та це таке, можна сказати я дуже прискіпливо ставлюсь. Але от момент коли друг головного героя випадає з потяга і той йому кричить "Держись!", якось зовсім не з нашої мови. І я вже думав після сеансу написати відгук типу: сходив в кіно, знайшов пару ляпів перекладу, коли в титрах прозвучало "Переклад
О.Негребецького".
На Ваших перекладах я, можна сказати, виріс. Тоді у 90-х, можливо, саме вони формували в мені любов до україномовного кіно.
Тому вирішив спитати у вас особисто, щоб не піднімати нікому непотрібного галасу. Після Ваших постів з критикою дублювання, якось не схоже щоб це були Ваші недогляди.
Скажіть, це так планувалось чи це вже під час запису дубляжу виникло і ніхто не переправляв? Чи залежить від Вас остаточний продукт, чи Ви тільки віддаєте текстовий переклад, а сам запис звуку (і що там вже наговорять
актори) Вас не стосується?
Дякую за увагу.

Відповів хлопцеві:

Друже ....!
Схоже, ви стали жертвою "живомовофобії". На жаль, вельми значна частина публіки вважає, що мова має бути така кришталево чиста, що аж мертва. І на цій підставі декотрі редактори викреслюють з тексту "тільки" й міняють його на "лише", "треба" - на "потрібно", "держатися" - на "триматися", "надіятися" - на "сподіватися". Між тим, усі ці слова в мові побутують, усі є в словниках і не треба їх боятися.
"Надії" ви ж не боїтеся? Чим гірший його родич "надіятися"? До того ж, є певна семантична різниця між "сподіватися" та "надіятися". Хоч яка, однак є у нас "держава" - чому ж не може бути однокореневого "держатися"? І "держак" є. І "держидерево". Є й "виключати". Ось цитата з 11-томного словника укр.мови:
3. Припиняти дію механізму; припиняти дію чого-
небудь, роз'єднавши із загальною системою.— Машина
чекає,— сказав він,— я навіть наказав не виключати
мотор (Смолич, Розм. з чит., 1953, 88). У тій конкретній фільмовій ситуації вживання слова "виключай" визначалося ще й т.зв. "ліп-синком" - щоб наше слово лягало в губи персонажеві. "Вимикай" має всередині губний звук "М", а в персонажа губи в цю мить не змикалися.
Щодо самого процесу дубляжу: конкретно з цим фільмом працював інший режисер, я справді тільки віддав текстовий переклад, а що там наговорили актори, боюсь навіть довідуватись, бо серце заболить.
І на завершення: Українська мова значно ширша й глибша, ніж наші знання про неї. Оце таке.

Усе збираюся сісти й викласти буквами принципи своїх мовних підходів. Хоча... Основний принцип - вживати тієї мови, якою говорю сам. Чи, інакше: самому говорити так, як примушую американських персонажів.