МАЛЕНЬКЕ ВКРАЇНСЬКЕ ДИВО
Тобто - одне з див. У нас є слово "булава" - такий клейнод, символ влади. І всі про неї мріють, і дарують одне одному дерев'яну, купивши на Узвозі. А дуже маленької штучечки, вельми на булаву схожої, у нас нема. Є "шпилька". Ну чого не може бути булавки?
Ні, на одному диві не зупинюся.
Ще дива:
Чим керується більшість редакторів, яким іноді потрапляє в руки мій текст, коли вони міняють "тільки" на "лише", "коло церкви" на "біля церкви", "на" на "тримай"?
"На майдані коло церкви
Революція іде..."
"А нате вам, пане Азенку, дулю!"
І міняють "раз, два, три" на "один, два, три", забувши, як "гей, там на горі Січ іде, гей, машерує..."
І вважають, що ходити треба "до туалету", а не "в туалет"... І "брати до рук" а не "брати в руки"
"Гукнув цар на свої гайдуки -
Беріть Байду добре в руки..."
МІЖМОВНА ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ
І чого українці драЖнять, а кацапи драЗнят, однак в українців "подраЗник", а в кацапів - "раздраЖитель"?
І чого кацапи ніяк не вирахують, чого в них "сиВОРОтка", єдине таке слово, що випадає з усіх етимологічних рядів, тоді як в інших слов'янських мовах "сиРОВатка" (або щось схоже), бо це від "сирий", "сиРОВий", і споріднено з "суРОВий", а в українців хоч і "сиРОВатка", зате "суВОРий"?
І слова "требуется", "требование" у нас украли москалі, бо в них нема слова "треба". І слово "полотенце" (маленьке полотно), бо заліським наріччям мало б бути "полотенцо". І ще багато чого.
Таке враження, що австро-угорські генштабісти перед тим, як вигадувати нам нашу мову, добряче нализалися в генштабі Золотої Орди й спочатку вигадали мову їм.
Ні, на одному диві не зупинюся.
Ще дива:
Чим керується більшість редакторів, яким іноді потрапляє в руки мій текст, коли вони міняють "тільки" на "лише", "коло церкви" на "біля церкви", "на" на "тримай"?
"На майдані коло церкви
Революція іде..."
"А нате вам, пане Азенку, дулю!"
І міняють "раз, два, три" на "один, два, три", забувши, як "гей, там на горі Січ іде, гей, машерує..."
І вважають, що ходити треба "до туалету", а не "в туалет"... І "брати до рук" а не "брати в руки"
"Гукнув цар на свої гайдуки -
Беріть Байду добре в руки..."
МІЖМОВНА ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ
І чого українці драЖнять, а кацапи драЗнят, однак в українців "подраЗник", а в кацапів - "раздраЖитель"?
І чого кацапи ніяк не вирахують, чого в них "сиВОРОтка", єдине таке слово, що випадає з усіх етимологічних рядів, тоді як в інших слов'янських мовах "сиРОВатка" (або щось схоже), бо це від "сирий", "сиРОВий", і споріднено з "суРОВий", а в українців хоч і "сиРОВатка", зате "суВОРий"?
І слова "требуется", "требование" у нас украли москалі, бо в них нема слова "треба". І слово "полотенце" (маленьке полотно), бо заліським наріччям мало б бути "полотенцо". І ще багато чого.
Таке враження, що австро-угорські генштабісти перед тим, як вигадувати нам нашу мову, добряче нализалися в генштабі Золотої Орди й спочатку вигадали мову їм.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Щодо "на" й "тримай" мені відомий випадок цілком протилежної редакційної політики. Хоча особисто я взагалі не робила б із цього принципу, бо зачасто редактори борються з вітряками, намагаючись цілковито уникнути вживання ними ж вигаданих "кальок" і "русизмів" - замість того, щоб уживати в доречних місцях усі наявні в мові синоніми, які здебільшого теж різняться ледь вловимими семантичними відтінками.
"До туалету" і "в туалет" - однаково правильно, про це пише й Антоненко-Давидович, хоча в інших ситуаціях уживання цих прийменників розмежовує.
Вочевидь, у редакторів у підсвідомості закладено мінімальну кількість правок на тисячу знаків, і коли їм трапляється грамотний текст, руки все одно тягнуться щось туди-сюди міняти, шило на мило. Якраз нещодавно про це думала й хотіла наваяти з цього приводу допис (і напишу, певно, ближчим часом). Іноді до маразму доходить. Так прикро стає, і нічого з тим не вдієш. Тим паче, часто це ті редактори, ліпших за яких усе одно нема в цій країні.
no subject
Щодо "до" і "в" треба буде наваяти дописа, бо така каша в головах, що ой. Антоненко-Давидович, як я пам'ятаю, пише цілком навпаки - дає розрізнення.
Іще згадав крамолу: маємо дієслово "йняти": "не йняти віри", скажімо. А коли хтось не йняв, не йняв, а тоді пойняв? Ні-і-і! За "пойняти" вас ногами затопчуть. До речі, етимологія заліського "понімать" геть же ж і непрозора. Здається мені, що це ще одне їхнє "коване" слово. Себто крадене.
no subject
no subject
no subject
А щодо Антоненка-Давидовича - мусять же бути хоч якісь авторитети й орієнтири, коли з офіціною мовною нормою все так непевно, і для мене таким авторитетом є Давидович, тому на нього й посилаюся. Навіть не зрозуміла одразу, що ви, виявляється, з ним не згодні.
no subject
До хати, до церкви, до школи" - лишаємо. Хоч це навіть не винятки. Тут присутній напрямок, якщо прислУхатися.
no subject
див. Караванський С. Секрети української мови, Л., 2009. - С.83-84.
до речі, там само на с. 52 він каже, що вживати з ПарижУ, з ЛондонУ, з ПетербургУ (пригадую нашу давню суперечку) - природніше для української мови.
але то таке, як кажуть, питання авторитетів :)
no subject
no subject
ми ж бо, ті, хто вважають себе "носіями мови", часто лінуємося її вчити: мовляв, навіщо, якщо ми й так знаємо українську?
звісно, треба "фільтрувати" і Караванського, і Антоненка-Давидовича, і всіх інших ;) незмінним є одне - чуття мови.
no subject
щодо Караванського - це якраз той випадок, коли шановані знавці мови впадають у маразм. тож не смішіть. а якщо так кортить до бодай якось мого слова вчепитися - не раджу, бо як я почну чіплятися - йой, ліпше не треба, у мене стільки часу нема.
no subject
і річ не в тому, щоб чіплятися до слів, а в тому, щоб вийняти колоду перед тим, як вказувати на тріски. от і все.
а як хочете ставити крапку - не бачу проблем.
із тими, хто скрізь безапеляційно ставить крапки, важко сперечатися :)
no subject
no subject
щиро перепрошую
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
а із "дражливим" у мене сьогодні було непорозуміння: таке слово вживається. тут якийсь процес мовний відбувся, але я, як істинний студент, забула який :)
no subject
редактор буде виправляти і таке слово як "туді" (тоді) і таке як "ройственники", і таке як "остаєтьця"
хоча у живій мові такого буде повно
стоє почитать фаїну, або проїхаться з нами у поїзді
ми балакаєм по нашому.
правільно чи ні, а так як усі...
лічьно ми за - бо це стійка форма, і з нею ми будемо досить стійкими мовно у двомовному середовищі, і нас поймуть луччє, і ми не будем сушить голову над тим як там нам підібрать слова....
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
певно, відсутністю відчуття живої мови (о яка кунструкція)
ото все нас пробують олітературити.)
no subject
no subject
no subject
no subject
А на Черкащині ще кажуть: "Іду в село" - у значенні "йти в центр села".
І з очками цікаво. І з краскою, яку витиснула німецька "фарба". А "кришу" задавив "дах", оставивши тільки "кришку", "крити"...
no subject
Було би прикольно зробити десь в мережі такий собі антисуржиковий ресурс, де обґрунтовується, що ці слова ніякі не російські..
no subject
no subject
no subject