Entry tags:
ПОРА АМАЗОНКОМИТИСЬ
Ненавиджу книжки. Часто за зміст і завжди - за форму. Ну чому й досі немає стандартів на книжкову продукцію? Не я один про це волаю - либонь, лаявся всяк, хто пробував розставити на одній полиці книжки вельми розмаїтих висот і товщин. Скільки пилюки збирають ці різнокаліберні зшивки задрукованого паперу! Пилючних кліщів, що викликають алергію. Дрібненьких комашок, що гризуть папір і засмічують какашками житло. Павуків. А місця скільки займають книжки! Я вже давно, купуючи одну книжку, одну якусь мушу викидати. Я ще розумію, якщо книжка - витвір поліграфічного мистецтва. Хай буде. Але ж сучасні книжки гівна варті. Поганий папір, погано зшиті і ще гірше склеєні. А цей модний матеріал палітурок! Він усій домашній бібліотеці надає пістрявого й дешевого вигляду. І рветься після трьох прочитань. Навіть совєцькі обклеєні папером палітурки були естетичніші й тривкіші.
Я давно вже читаю зі смартфона. Букви великі, екран підсвічується - можна читати в темряві. А головне - на манісіньку, як 5 коп., картку пам'яті влазять сотні томів. А ще ж є КПК, є рідери, де взагалі комфортно й шикарно читається будь-який текст. І так схоже на звичайний, любий ретроградам, папір.
До чого я хилю - стільки є компашок, які за переказані СМСкою 7 гривень закачають на твій смартфон чи КПК мелодію, чи гру... Чого ж видавництва колупаються з друкарнями, папером, фарбою, тиражами, а не хочуть заколупатися поширенням літератури через GSM чи 3G мережі?
Здається, технічних перепон для цього немає жодних. Захист авторських прав можна відпрацювати.
Які будуть заперечення?
а) "я звикла до запаху фарби й можу читати тільки у вигляді книжки-метелика".
А раніше люди читали з пергаментних сувоїв, з папірусу, з глиняних табличок, з вузликового письма кіпу - і нічого, перевчилися.
б) без роботи залишаться виробники паперу та друкарі.
Скільки ветеринарів, коновалів, ковалів лишилося без роботи, коли автомашини витисли гужовий транспорт... Менше паперу - більше лісів.
в) книжка - самоцінний витвір мистецтва, скарбниця духу, хто про неї забуває, той у грудях не серденько, але камінь має...
Хай поодинокі шедеври будуть. А масова книжка - в txt формат.
Отаке.
Я давно вже читаю зі смартфона. Букви великі, екран підсвічується - можна читати в темряві. А головне - на манісіньку, як 5 коп., картку пам'яті влазять сотні томів. А ще ж є КПК, є рідери, де взагалі комфортно й шикарно читається будь-який текст. І так схоже на звичайний, любий ретроградам, папір.
До чого я хилю - стільки є компашок, які за переказані СМСкою 7 гривень закачають на твій смартфон чи КПК мелодію, чи гру... Чого ж видавництва колупаються з друкарнями, папером, фарбою, тиражами, а не хочуть заколупатися поширенням літератури через GSM чи 3G мережі?
Здається, технічних перепон для цього немає жодних. Захист авторських прав можна відпрацювати.
Які будуть заперечення?
а) "я звикла до запаху фарби й можу читати тільки у вигляді книжки-метелика".
А раніше люди читали з пергаментних сувоїв, з папірусу, з глиняних табличок, з вузликового письма кіпу - і нічого, перевчилися.
б) без роботи залишаться виробники паперу та друкарі.
Скільки ветеринарів, коновалів, ковалів лишилося без роботи, коли автомашини витисли гужовий транспорт... Менше паперу - більше лісів.
в) книжка - самоцінний витвір мистецтва, скарбниця духу, хто про неї забуває, той у грудях не серденько, але камінь має...
Хай поодинокі шедеври будуть. А масова книжка - в txt формат.
Отаке.
А масова книжка - в txt формат.
Re: А масова книжка - в txt формат.
Re: А масова книжка - в txt формат.
Re: А масова книжка - в txt формат.
Re: А масова книжка - в txt формат.
no subject
З книжкою зрозуміло, коли її купили, вона зникла з полиці книгарні, будьте ласкаві, розрахуйтеся. Впевненості в тому, що ймовірні розповсюджувачі сповіщатимуть правдиві дані про кількість проданих версій нема. І головне - довіри між всіми учасниками процесу (автор-видавець-книготорговець) теж нема. В такому стані не зарадять найнавороченіші захисти, бо їх теж можна зламати.
Маєте рецепт вирішення проблеми - поділіться :)
no subject
no subject
А як контролювати далі? З отої вашої 5-копійочної карти пам'яті на вінт? З вінта на диск? З диска на файлообмінник? Тобто насправді ймовірних розповсюджувачів не 5-6, а 5-6 мільйонів. Це вже задача дещо складніша, погодьтеся. Не те щоб непідйомна, виробники ПО якось борюкаються, але одна справа розробляти захист для програми вартістю 700 доларів, а інша для книжки, вартістю 20 грн. Воно того не варте.
А мобільником я не користуюся, вибачайте, не знаю які у вас там пупочки :)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
no subject
Головна перешкода, мені здається, лише у тому, що люди не звикли до того, щоб ебуки купувати, а ніхто не хоче їх виховувати. Це те ж саме явище, що попсня: її слухає насправді далеко не все суспільство, а продюсеріва заклинило на формат/неформат, бо так їм зручно і звично та рекламодавці платять.
no subject
Якщо можна відтворити книгу на екрані, завжди можна буде написати грабилку, яка переведе такий захищений формат у відкритий.
(no subject)
(no subject)
no subject
no subject
no subject
(no subject)
(no subject)
no subject
В мене льбука вже більше 2 років — з того часу прогрес в ебуках мінімальний.
Хоча в принципі непогана ідейка для стартапу, який потім можна буде комусь продати )))
no subject
no subject
в мене вже назбиралася колекція погроз від видавців в сторону однієї онлайн-бібліотеки, колись опублікую, там є з чого поржати.
no subject
no subject
no subject
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
no subject
no subject
no subject
P.S. папір можна і з соломи робити і з конопель )))
Книжки залишаться, просто їх буде менше, бо книжка - це тверда копія - вона як документ, який, отримавши вже не спотвориш. А з електронною інформацією що завгодно може трапитись.
no subject
no subject
Думаю, якби ми говорили про закачування музики на телефони, то аргументи були б такі самі. Однак існує безліч компашок, які за СМС-бабки таки закачують охочим музику.
no subject
(no subject)
no subject
Щодо циферок на лічильнику, мушу вас трохи розчарувати. Насправді вони показують не кількість читачів, а кількість завантажень сторінки. Для більшості цих відвідувачів - много букафф, ще якась кількість потрапила на сторінку випадково, розібралася і пішла геть, для якоїсь ще там кількості - вас уважно читали роботи і так далі.
Тобто реальних читачів навряд чи більше, ніж книжечки і точно менше, ніж в паперового часописа з пристойним як для України накладом.
Але ще цікавіші колізії виникатимуть, якщо паралельно існуватимуть і ці електронні тексти, і книжечки. Конфліктуватимуть вони чи сприятимуть одне одному? Досліджень жодних немає, тому і поборники, і противники е-бібліотек користуються просто аргументом "я так думаю". Це неконструктивно з обох сторін.
no subject
Якщо існує аргумент "я так думаю", то, маю надію, з'явиться аргумент "я так роблю". Коли я про якусь справу багато думаю: "ой, так не можна, ой, я так не вмію, ой, а що скажуть/напишуть?" - то нічого не виходить. А якщо плюну на всіх і роблю, як мені хочеться - виходить чудово.