ПОРА АМАЗОНКОМИТИСЬ
Dec. 10th, 2009 08:18 pmНенавиджу книжки. Часто за зміст і завжди - за форму. Ну чому й досі немає стандартів на книжкову продукцію? Не я один про це волаю - либонь, лаявся всяк, хто пробував розставити на одній полиці книжки вельми розмаїтих висот і товщин. Скільки пилюки збирають ці різнокаліберні зшивки задрукованого паперу! Пилючних кліщів, що викликають алергію. Дрібненьких комашок, що гризуть папір і засмічують какашками житло. Павуків. А місця скільки займають книжки! Я вже давно, купуючи одну книжку, одну якусь мушу викидати. Я ще розумію, якщо книжка - витвір поліграфічного мистецтва. Хай буде. Але ж сучасні книжки гівна варті. Поганий папір, погано зшиті і ще гірше склеєні. А цей модний матеріал палітурок! Він усій домашній бібліотеці надає пістрявого й дешевого вигляду. І рветься після трьох прочитань. Навіть совєцькі обклеєні папером палітурки були естетичніші й тривкіші.
Я давно вже читаю зі смартфона. Букви великі, екран підсвічується - можна читати в темряві. А головне - на манісіньку, як 5 коп., картку пам'яті влазять сотні томів. А ще ж є КПК, є рідери, де взагалі комфортно й шикарно читається будь-який текст. І так схоже на звичайний, любий ретроградам, папір.
До чого я хилю - стільки є компашок, які за переказані СМСкою 7 гривень закачають на твій смартфон чи КПК мелодію, чи гру... Чого ж видавництва колупаються з друкарнями, папером, фарбою, тиражами, а не хочуть заколупатися поширенням літератури через GSM чи 3G мережі?
Здається, технічних перепон для цього немає жодних. Захист авторських прав можна відпрацювати.
Які будуть заперечення?
а) "я звикла до запаху фарби й можу читати тільки у вигляді книжки-метелика".
А раніше люди читали з пергаментних сувоїв, з папірусу, з глиняних табличок, з вузликового письма кіпу - і нічого, перевчилися.
б) без роботи залишаться виробники паперу та друкарі.
Скільки ветеринарів, коновалів, ковалів лишилося без роботи, коли автомашини витисли гужовий транспорт... Менше паперу - більше лісів.
в) книжка - самоцінний витвір мистецтва, скарбниця духу, хто про неї забуває, той у грудях не серденько, але камінь має...
Хай поодинокі шедеври будуть. А масова книжка - в txt формат.
Отаке.
Я давно вже читаю зі смартфона. Букви великі, екран підсвічується - можна читати в темряві. А головне - на манісіньку, як 5 коп., картку пам'яті влазять сотні томів. А ще ж є КПК, є рідери, де взагалі комфортно й шикарно читається будь-який текст. І так схоже на звичайний, любий ретроградам, папір.
До чого я хилю - стільки є компашок, які за переказані СМСкою 7 гривень закачають на твій смартфон чи КПК мелодію, чи гру... Чого ж видавництва колупаються з друкарнями, папером, фарбою, тиражами, а не хочуть заколупатися поширенням літератури через GSM чи 3G мережі?
Здається, технічних перепон для цього немає жодних. Захист авторських прав можна відпрацювати.
Які будуть заперечення?
а) "я звикла до запаху фарби й можу читати тільки у вигляді книжки-метелика".
А раніше люди читали з пергаментних сувоїв, з папірусу, з глиняних табличок, з вузликового письма кіпу - і нічого, перевчилися.
б) без роботи залишаться виробники паперу та друкарі.
Скільки ветеринарів, коновалів, ковалів лишилося без роботи, коли автомашини витисли гужовий транспорт... Менше паперу - більше лісів.
в) книжка - самоцінний витвір мистецтва, скарбниця духу, хто про неї забуває, той у грудях не серденько, але камінь має...
Хай поодинокі шедеври будуть. А масова книжка - в txt формат.
Отаке.
no subject
Date: 2009-12-10 09:30 pm (UTC)no subject
Date: 2009-12-10 09:38 pm (UTC)no subject
Date: 2009-12-10 09:53 pm (UTC)no subject
Date: 2009-12-11 07:20 am (UTC)no subject
Date: 2009-12-11 07:51 am (UTC)З інтернет-бібліотек за все життя скачав для дітей якийсь твір Жюля Верна - навряд чи це крадіжка. Книжки, які я читаю, не викладено в інтернет-бібліотеках, їх за так люди викладають, хто де. Просто мені приємніше читати з ґаджетів-причандалів і хотілося, щоб хтось на цьому заробив мої кілька гривень, а я не зв'язувався з торентами.
no subject
Date: 2009-12-11 08:32 am (UTC)Там пан з аватарою Гомера прохопився, що має відношення до інтернет-бібліотек і познущався над листуванням з авторами та видавцями. Не подобається останнім, що хтось задурно взяв їхні тексти й заробляє на банерочках чи продажі посилань на інші сайти. Заробітки на цьому копійчані, або в термінології того пана - тяжкі. Але ради цих копійок е-бібліотекарі вважають припустимим перепаскудити бізнес видавцям, які, мабуть, заробляють легко :)
no subject
Date: 2009-12-11 09:09 am (UTC)no subject
Date: 2009-12-11 09:48 am (UTC)Щодо інших авторів - їхнє право самим вирішувати, шкодять їм е-бібліотеки, чи допомагають. При цивілізованому підході, наприклад, проект Гутенберг, - в бібліотеках публікуються лише твори авторів, авторські права яких "просторочені", плюс 70 років. Тобто "Гутенберг" зараз дістався лише до книг, автори яких померли в 1939 році. Це бібліотечна ніша, і спасибі їм за це. А з живими авторами все ж треба домовлятися якось. Може вони й даром віддадуть, але спитайте, а не поцупте.
Щодо словників. Чим вас не влаштовує Аббі Лінгво 12? Наші розробники до того долучилися, наприклад український тлумачний - це перунівський в електронній версії. Перекладний - теж когось з наших видавництв. Скільки там статей, правда, не знаю. Втім, ще не наражався на те, щоб чогось не було. Еббі запропонував зручну платформу для укладачів словників, наші тим користуються з обопільною вигодою. Що вас муляє?
Що до Петрівки - не кампетішн. Ходжу по книгарнях, бо там легше знайти потрібну книжку, не копирсаючись в горах сміття.
Як на мене, красти гріх у будь-якому випадку.
no subject
Date: 2009-12-11 10:47 am (UTC)АббіЛінґво - бідний! Незручний! Через те користуюся заліським Мультилексом-2 на диску та Мультитраном он-лайн
Перунівський словник, на жаль, належить до словників, яким не можна вірити. Користуюсь оцим: http://www.slovnyk.net/, усе ж перевіряючи інколи по 11-томному