Читав газету

[zieg]

Тривалий час не брав у руки паперових видань, а це взяв і купив. "Українського тижня" в кіоску не було, "Україна молода" отупіла так, що й чути про неї не хочеться, тож узяв "Газету по-українськи". Вона хоч і обкакує людей, та часом цікаво висвітлює несподівані аспекти життя. І серед іншого бачу - авторська колонка Миколи Рябчука про американські східці. Мені аж цікаво стало - вони з Андруховичем на якісь інші теми теж пишуть, чи їх зациклило на вихвалянні принад зарубіжного життя? І взагалі - ГПУ давно має послати за кордон Жежеру, хай і він напише про буржуазних білочок. Буде цікавіше.

Comments

[aandrusiak.livejournal.com]

У Рябчука вопше якийсь комплекс, що він вічно усім не задоволений. Усе йому не так. Таке дуже швидко набридає.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Я теж усім незадоволений. Нє, ножик ось у мене класний. Wenger.

[ledilid.livejournal.com]

Я теж усім незадоволений

А воно й помітно, до речі.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Я й не приховую, до речі.

Я теж читала )

[chita-i.livejournal.com]

Про ґрантелігенцію - влучно. Я теж думала про їхню калічну пристрасть безвтомно писати "як там у них".

Мабуть, бути незадоволеним – то стан, в якому хочуть нас тримати. З цього приводу, сподобалось у zzzulfiya "…важке життя? - що, хіба зараз війна? висилають до Сибіру? забирають силоміць на каторгу? в кріпаки? коли життя було легким? напевно, так як нині ми не жили ніколи, і разом з тим, що ж ми з собою робимо і дозволяємо собі робить - я про це думаю щодня, коли бачу на раєнє, як люди гноять своє життя і навіть на своїх дітей їм начхати."

А от ще одна стаття, з ЗН про "ампутацію амбіцій". Причому питання, хто ампутовує? Карикатура "фірмова", вже років 20 так українців малюють, з всякими їхніми "атрибутами". Ну карикатура, пожартували. Але, схоже, українець – то не сучасна людина, то лубочний персонаж.

Стаття теж стверджує, як у нас все погано. Це просто якесь отруйне чаклунство воду в ступі товкти. Ну нічого нового сказати не можуть! Беззубість якась навмисна. Москальський погляд. Підрізання крил "статистикою", яка мало чого варта, бо не ті запитання ставлять. Був же "податковий" виступ, і інші можуть бути. Просто вони хочуть, щоб люди, як голитьба, на вулиці щоразу бігали!

Де Герой, який дасть мудакам по голові?

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Незадоволення виникає, коли людина порівнює своє розуміння світу з його реальною картиною. Якщо бачиш речі непереборні, то не сприймаєш їх з незадоволенням, бо розумієш, що не втнеш. А є речі, які, здавалось би, так легко виправити - ба ні, не виходить. Ну, скажімо, як добитися, щоб люди (так і хочеться взяти в лапки) не засирали річки-ліси-луки-ліфти-під'їзди? Хоч би це, і більше нічого.

Re: Де Герой, який дасть мудакам по голові?

[chita-i.livejournal.com]

Якщо не брати до уваги майже ніким не поважаємих індєців, та деяких буддистів, засирати все навкруги та вбивати живе для власного комфорту - то природно людське. Щоб не ходили під себе, треба дати зрозуміти що то все шкурно їхнє, а хто не повірить, бити дрючком.

Ну що ви, як дитя мале, мрієте про Героя? Комікси зроблені для інфантилізації суспільства! Нема такого героя, щоб усюди поспів. Треба кожному козявці навіювати що воно - герой. Може тоді деякі герої і вилупляться. Тільки не такі герої, які всіх незгодних навкруги вбивають, а такі герої, які своє плем'я до розуму невідривного від середовища та природи ведуть, власним прикладом та вихованням. А хто не виховується, не герой мусить прибрати, а саме суспільство. От тоді.

Оскільки я антикомуніст

[nehrebeckyj.livejournal.com]

то не розділяю слів їхнього партєйного гумну "ні бог, ні царь, і ні гєрой" - тим більше, що в українському варіанті таких слів нема. Може, й не бог, але, можливо, цар - і напевно герой. Націю формують саме герої - різні там Фрідріхи, Ата-Тюрки та Ґанді. Хтось повинен перший сказати: "Трясця вашій матері нехай! Буде по-моєму!" Се біологічно обґрунтовано, що череді потрібен вожак. Біла в тім, що серед етнічних українців аж тепер починають з'являтися клімовські виродженці, легіонери, здатні очолити. Поки що вони геть слабенькі і невідомо де.

Многа букаф

[chita-i.livejournal.com]

Оскільки я антикомуніст --> а хто? олігархіст?

"ні бог, ні царь, і ні гєрой"
Ти ба, а я і забула такі слова! ) Але ж то профанація! Може вони і добилися "асвабажденья", але ж не "управлєнья". Бо демагогічний трьоп мусить підтверджуватися також не тільки намірами, а й усвідомленою поведінкою по культивації, так сказать. Ніхто ж при совєтах ієрархії та строгої дисципліни не відміняв, а подивіться, які дикуни виховались. Нехай письменні та наукам навчені, суть не помінялась рабства. На страху, як бидло. Суспільство виставляє "героїв". Коли суспільству весь час розповідати, яке воно неповноцінне, селянським патріархам по упередженням, яка у них феміністична культура (що є наглою брехнею через чужинність куту зору), яке воно ображене та опущене, так як над ним вже 300 років панують, а молодь тупо перестати освічувати (подивиться кліп у франкетштейна про жіночок та молодь луганщини http://frankensstein.livejournal.com/188869.html, як вони пояснюють пам'ятник та чи потрібен він, і чи кращі бандерівці за німців), то і виходять люмпени. Вони і ходять під себе. НМД

Re: Многа букаф

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Недавно я був себе вивів на чисту воду - я націонал-соціаліст. Далі ви все правильно написали, а я конкретизую: герой має працювати начальником телебачення. І підірвати Останкіно.

Начальники підривники ворожого

[chita-i.livejournal.com]

"Недавно я був себе вивів на чисту воду - я націонал-соціаліст." Потішили! (у доброму сенсі цього слова, ну і усміхнулось). Теж запідозрила вас у соціалізмі. Соціалізм - то, НМД, неминучий висновок тих, хто вважає початок начальства безсумнівним. Ну а націонал, то теж не новина. Так що, все вірно, мабуть.

"Герой має працювати начальником" - то теж гарно сформульовано. ) А хіба начальники телебачення підривають центри ворожих телебачень? Чи то не буквально?

[chita-i.livejournal.com]

Цікаво, а Київпост продовжує бути таким цікавим, як був, коли я поїхала (наприкінці березня), чи той не дуже відслідкований мною скандальчик прибив все "на місце"?

Ну іще трошки флуду майже в тему.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Даруйте, нічого не зрозумів про Київ-пост.

[chita-i.livejournal.com]

Ну то й бог з ним. )

Re: Начальники підривники ворожого

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Буквально, буквально. Правильний герой - дуже різнобічний і багатогранний.

Re: Начальники підривники ворожого

[chita-i.livejournal.com]

Тут ми у визначенні правильного героя співпадаєм.

[wolfenstein-ua.livejournal.com]

У "Тижня" основний леймотив зводиться до "всьо пропало!".

[terra38.livejournal.com]

вперше зайшла до вас на сторінку й треба ж такий удар - "Україна молода" отупіла так, що й чути про неї не хочеться... не можу не поцікавитися - чим викликаний такий вердикт? цікавлюся, бо там працюю. й очевидно ще й туплю, згідно з вашим спостереженням...

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Я вже з рік вашої газети не читав, хоч колись навіть передплачував. Тому свіжих прикладів не наведу. Мої враження - не менше як одно-дворічної давнини. Про тупість - більшість матеріалів, особливо невеличких, написано неначе учнями старших класів. Або надерто з Рунету через Ґуґл-транслейт. Факти поза-позавчорашні. Жодної свіжої думки. Великі інтерв'ю бувають цікаві, але... Найгірше, коли на першій сторінці почали друкувати великий малюнок - навіщо він забирає дорогоцінну площу? Він і досі є? Таблички з фактами внизу нерозбірливі й нечитабельні. А з фотографіями що робиться! Приліпити підпис, що це німецька самохідка ШтуҐ-3 часів війни під сучасним американським танком Абрамс-2 - це запросто. Або замість німецьких солдатів утелющити американських. Або, пам'ятаю, поставили знімок повстанця, який під час привалу спить на плащі (з книжки "Армія безсмертних") - і підписали, що це безіменна жертва якоїсь там різанини. А напівголі перісхілтони на останній сторінці - для кого вони? Ваша аудиторія - переважно пенсіонери, їм це дуже цікаво, авжеж. Анекдоти тупі, тупо викладені. От.
Утім, можу зробити експеримент - покупляю кілька день "УМ" - та й напишу що-небудь.

[terra38.livejournal.com]

Здається, ваше незадоволення має глибші корені ніж цей поверхневий аналіз. проте в дечому ви маєте рацію, а в дечому я би з вами довго сперечалася. тільки чи варто на це витрачати час? ліпше буду працювати й покращувати якість газети!) у будь-якому випадку дякую за фідбек

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Знаєте, не у всьому варто вбачати якесь глибше коріння чи навіть фрейдистські комплекси. Справді, краще поліпшувати якість газети. Може, для цього треба найняти вправних і яскравих журналістів?

[terra38.livejournal.com]

не варто, але ж так воно часто є. проте, як я вже казала, це марна дискусія. треба справу робити) хоча, загалом, я розчарована.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

А як я розчарований деградацією газети, що її колись читав "од кірки до кірки".

[chita-i.livejournal.com]

Ще от хотіла про ґрантелігенцію додати. Коли совку виїзд за кордон тільки мріявся, всі ці теревені "про закордон" ще мали якийсь сенс та могли визвати зацікавленість. Ну як не розпитати у космонавта, як там у відкритому космосі чи на Луні, якщо навряд багато хто там побуває? Але зараз та ущербність виглядає настільки дико та другорядно, що просто тьфу на них! Але ще не второпали, та продовжують лазити на пузі, блазні. Звичайно, як їм підказати, що зараз і робимо, вони знайдуть інший спосіб знущатися своїм самим існуванням та суттю над досить святими потрібними речами, та дозволяти виставляти себе речниками "українства" як його хочуть бачити дресирувальники.

Тепер. Я не плюю в колодязь. Бо погані дріжджі псують тісто. Якщо боятимемося, що і цих приберуть, а кращих не з'явиться, то туди всім нам і дорога. Треба вимагати величності як мінімум. ) Тоді отримаємо щось пристойно високе. Інакше дурня то все.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Нє, з одного боку я їх розумію. Тут у задрипаній Болгарії побуваєш, і додому вертатись не хочеться, бо гидко. Уявляю, як воно - на шару сидіти рік у якомусь Шварцвальді. Звісно, починаєш сприймати колишніх земляків недолюдками. Але... важко пояснити... За кордонами Неньки нині буває багацько людей. І багацько вміє написати про побачене. Цікаво написати. Читаю із захопленням, наприклад, добродія lad_dal_lad_dal, котрий, здається, вже об'їздив цілий світ. Але чомусь од його писань не лине тонкий аромат снобізму.

у задрипаній Болгарії побуваєш, і додому вертатись не

[chita-i.livejournal.com]

По перше, чому це вона - задрипана? Тоді ми хто? Що за совкові штампи? (я вибачаюсь) Ну не було у них годинників та калькуляторів, так само як кави та шоколаду наприкінці 80-х, коли ми туди студентами їздили, ну так інші речі були. Срібло, глечики, пляжі, тканини, квіти, тощо. ) Але ж це сприйняття двадцятирічної+ давнини! Моє, у всякому разі.

Нічого поганого писати на будь-яку тему нема. Справа у тому, ЯК писати. У вищезгаданих (не можу сказати, щоб "панів":-) ), совок лізе з усіх пор. Звичайно, що є багато цікавого, чого ми не бачили, не помітили, не знаємо. Он Марк Твен теж писав про те, як поїхав від газети у паломництво, і ще і як писав! Навіть не вмію пояснити добре, що саме мене дратує. Чи то упереджений погляд дикої людинки (читай - совка) на "інших", чи то закомплексована манія величності "я і всесвіт", чи то вічне рівняння на московщину через відторгнення. Чи то вічна епатажність невільної людини. Я не знаю.

Ясно, що всім треба було "перехворіти" шоком "закордону", то природно, але щось у цих людей час просто зупинився! Ну скока можна?!

у задрипаній Болгарії

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Задрипана - у тому сенсі, що туди легко потрапити, не треба возик паперів привозити в консульство, а також тому, що таки подекуди там таки бруднувато. Як і в Сербії. Не був у Румунії та Греції - а хотілось би глянути, щоб довести або спростувати гіпотезу: Так звані православні країни схильні жити в лайні більше, ніж країни католицького та протестантського віровизнань. Хоч ми супроти Болгарії - повна й цілковита каналізація.

Re: у задрипаній Болгарії

[chita-i.livejournal.com]

"Задрипана - у тому сенсі, що туди легко потрапити", дивні у вас якісь пояснення. ) Ви, мабуть, ще не зовсім вибили з себе совка. Не ображайтесь.

Re: у задрипаній Болгарії

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Та не вибив. Я ж у ньому стільки прожив. Рік комсоргом відділу був. Але - ще один аргумент на користь того, що перед початком розмови треба узгоджувати термінологію. Треба було мені написати "малоцінній" чи "легкодоступній". А Болгарія таки бідненька подалі від моря, таки трохи зачухана. За рік 27 км. доріг будували. І все одно в ЄС, а ми...

Re: у задрипаній Болгарії

[chita-i.livejournal.com]

НМД
Совок у інших країнах, більш за все, поважає БАГАТСТВО. Причому йому не важливо, було те багатство зроблене важкою працею чи пограбоване у війнах. Країни, які не мають достатку в магазинах, автоматично втрачають повагу. Причому, мандруючи, совок не зразу звертає увагу на те, наскільки доступним є добробут для більшості населення тієї країни. Його хвилює, що особисто він може купити. Елітні школи Беверлі Хілза він сприймає за звичайні, та насмілюється мріяти, що все це може бути колись доступно йому, не розуміючи навіть, до якого класу він належить. Якщо нема багатства, будь-які інші цінності чи самобутність для совка просто не варті уваги ні поваги.

На другому місці для совка серед абсолютної шкали цінностей, стоїть СИЛА. Причому не воля особистості робити що прагнеться, не можливість політично виторгувати своє місце у суспільстві чи на міжнародній арені, а можливість ПРИМУСИТИ іншого робити саме так, як хочеться заможному та сильному. Решта вбачається недостатньо сильним. При тому сам совок, який щиро поважає ТАКОГО сильного є досить забитим, безправним, або приниженим, хоча і має певну владу.

На третьому місці у совка знаходиться ПОРЯДОК. Він не вникає, хто його створює чи підтримує, чи чому він можливий взагалі. Він підсвідомо здогадується, що той порядок примусила СИЛА, і ніяк не вільне бажання чи самоповага. Тому, без примусу, він не збирається його підтримувати, тим більше, створювати поза своєю приватною комфортною зоною, яка, частіше за все, не перебільшує розміри його маленької квартири. Інше совкові не належить, тому він навіть не думає, що про те можна дбати. Тут він, коли ніхто не бачить, поводиться як скотина.

Совок ЗАЗДРИТЬ. Але заздрість та зухвала, та він її не хоче признати. Він вигадує будь-які абсурдні пояснення, аби тільки принизити те, що йому так подобається у житті інших.

Совок НЕ ПОВАЖАЄ СЕБЕ, тому що битий, та звик пригинатися за їжу та посаду, тому що поза нею не має привілеїв (про права він забув через страх за життя) та можливість принижувати та обдирати своїх. Совок звик жити крадіжкою та брехнею.

Ну і так далі. І так многа букаф.