ПРО ЖОВТЕНЯТ-ГЕРОЇВ

[zieg]

З майбутніх мемуарів.
Років тридцять тому, Київ, вул.Желябова, ранній вечір. Іду, про щось своє думаю. Від зграйки дітей відокремлюється дівчинка років шести, підбігає до мене й питає: "Дядя, скажітє, каторий час!" Абсолютно на автоматі відповідаю їй: "Сьома вечора". І бачу, як дитя змінилось на лиці. Відчуло щось ЧУЖЕ. ЧУЖИНСЬКЕ. І що це чуже треба відторгнути, треба його затоптати, принизити, бо ЧУЖЕ. Набирає дитя повітря й випалює: "РУССІШЕ ШВАЙН!" Знищило мене й утекло.
Оце таке.

* * *
Єсть бєсєдка в ґорадє Черкасси,
Старий дом, зєльоная ліства...
Піанєрка із шестова класса,
Дєвачка в бєсєдкє той жила.

Раз в бєсєдку варвалісь фашисти,
Сталі мучіть дєвачку, питать.
Ґдє ат нємцеф скрилісь каммуністи
І ф каком атрядє твая мать?!

Долґа-долґа дєвачку питалі,
Жґлі єй рукі, рвалі валаса...
Нічево ана ім нє сказала,
І фашисти вижґлі єй ґлаза...

Єсть бєсєдка в ґорадє Черкасси,
Старий дом, зєльоная ліства...
Піанєрка із шестова класса
Дєвачка замучєна била.

Співати на мотив "Катюші", тільки веселіше.

Comments

[the-norb.livejournal.com]

от же ж батьки навчили дитину представлятись. біда, та й годі.
бгггг, lost in translation, хех

[maryxmas.livejournal.com]

боже-боже, таке мале, а вже кацапченя.

[cytrusova.livejournal.com]

а я, якось так сталося, останнім часом лиш українську чую - аж звернула на це увагу. тішуся з того, звісно. хоча батькам все одно марно доводити, що в Києві часто розмовляють українською.

Версус фром Звенигородка

[7eon.livejournal.com]

Я не вірив, що ця пісня існує... Почув її в такому виді, сестра наприкінці привезла з Кісловодська, де познайомилась з добрими людьми зі Звенигородки:

Єсть біседка в горадє Чєркасах,
Старий дуб, душистая ліства...
Піанєрка із шестова класса,
Дєвачка Людміла там жила 2р.

В ту бісєдку варвалісь фашисти,
Сталі дєвачьку ані питать.
Ти скажи гдє скрилісь камуністи
І в каком атрядє мать?! 2р.

Долга дєвачьку ані питалі,
Жґалі рукі, рвалі валаса...
Толька губи дєцкіє малчялі
Ні сказав фашістам ні а чьом! 2р

Єсть біседка в горадє Чєркасах,
Старий дуб, душистая ліства...
Піанєрка із шестова класса,
Дєвачка Людміла там жила 2р.

Re: Версус фром Звенигородка

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Хоч я й зі Звенигородського району, але пісню вперше почув під Конотопом. До нас у БУЦ (Батуринський учєбний центр), де я був на університетських військових зборах, приїхали підшефні піонери, і як співнули! Бадьоренько так, удалєнько! Ми, студенти, аж березові лави гризли зо сміху. Можливо, там був дуб, а не дом, але ліства була таки зєльоная. Імені Людміла теж не було - я пам'ятаю. А "валаса" - це шикарно. Народна пісенна творчість.

Re: Версус фром Звенигородка

[7eon.livejournal.com]

можу твердити щиро: вперше отакий варіан я почув у грудні 1982 року, коли мої мама і сестра приїхали з Кісловодська, співала моя сестра, казала, шо навчилася від пані Ніни зі Звенигородки, її дочки Наталі:)

[xrystynka.livejournal.com]

А чого це дєвачька жила в бєсєдкі???

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Так романтичніше. Змалювання єдності дєвачькі й природи на противагу звірячій сутності німецького протиприродного націонал-соціалізму.

[kot-vasily.livejournal.com]

Йой, а я її і записав у власному виконанні... І регулярно виконую на прохання товаришів і побратимів (чи радше посестринів). Гадаю, що тра'було записати ще й дует із тобою!

(А Чомбе й ні!? От могли ж Рой Орбісон, Джордж Харрісон, Боб Ділан, Том Петті і Джефф Лінн створити The Traweling Wilburys?)

No To Co? Запишемо "Черкаси?" Шукай студію.

[kot-vasily.livejournal.com]

І ще: саме цю версію, котру відтворив Л.Ю., я почув 1963 р. від свого товариша, котрий вивчив її на уроках співів у сусідній з нами українській восьмирічній школі №4 (тепер це - ліцей, один з найкращих у місті, а колись була класична сільська школа; сам я, зрозуміло, відвідував гарнізонну школу. Гадаю, що текст із "бєсєдкою" був рекомендований як "народна пісня для героїко-патріотичного виховання школярів". Що ж до мелодії, то вона була така сама, як у "Віті Черевичкина".

І ще, любий Негре, подивися у мене на ВКонтакте - там висять ще дві ліворюційні пєсні врімьйон гражданской войни, котрі виявилися "каверами" відомих ще з часів японської.