ПРО ЖОВТЕНЯТ-ГЕРОЇВ

[zieg]

З майбутніх мемуарів.
Років тридцять тому, Київ, вул.Желябова, ранній вечір. Іду, про щось своє думаю. Від зграйки дітей відокремлюється дівчинка років шести, підбігає до мене й питає: "Дядя, скажітє, каторий час!" Абсолютно на автоматі відповідаю їй: "Сьома вечора". І бачу, як дитя змінилось на лиці. Відчуло щось ЧУЖЕ. ЧУЖИНСЬКЕ. І що це чуже треба відторгнути, треба його затоптати, принизити, бо ЧУЖЕ. Набирає дитя повітря й випалює: "РУССІШЕ ШВАЙН!" Знищило мене й утекло.
Оце таке.

* * *
Єсть бєсєдка в ґорадє Черкасси,
Старий дом, зєльоная ліства...
Піанєрка із шестова класса,
Дєвачка в бєсєдкє той жила.

Раз в бєсєдку варвалісь фашисти,
Сталі мучіть дєвачку, питать.
Ґдє ат нємцеф скрилісь каммуністи
І ф каком атрядє твая мать?!

Долґа-долґа дєвачку питалі,
Жґлі єй рукі, рвалі валаса...
Нічево ана ім нє сказала,
І фашисти вижґлі єй ґлаза...

Єсть бєсєдка в ґорадє Черкасси,
Старий дом, зєльоная ліства...
Піанєрка із шестова класса
Дєвачка замучєна била.

Співати на мотив "Катюші", тільки веселіше.

Comments

[kot-vasily.livejournal.com]

І ще: саме цю версію, котру відтворив Л.Ю., я почув 1963 р. від свого товариша, котрий вивчив її на уроках співів у сусідній з нами українській восьмирічній школі №4 (тепер це - ліцей, один з найкращих у місті, а колись була класична сільська школа; сам я, зрозуміло, відвідував гарнізонну школу. Гадаю, що текст із "бєсєдкою" був рекомендований як "народна пісня для героїко-патріотичного виховання школярів". Що ж до мелодії, то вона була така сама, як у "Віті Черевичкина".

І ще, любий Негре, подивися у мене на ВКонтакте - там висять ще дві ліворюційні пєсні врімьйон гражданской войни, котрі виявилися "каверами" відомих ще з часів японської.