![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Несиденство
В Інституті ботаніки були дисиденти. Сверстюк був, здається, Олесь Шевченко... Інші були. Але їх іще до мене Кость Меркурійович Ситник вивів на чисту воду і навіть далі. А в мій час нас було двоє. Тихих таких дисидентів. Я і одна дама на ймення Євгенія Марковна. Євгенія Марковна любила по годині читати в туалеті журнал "Новьій мир", чим викликала напади антисемітизму в працівниць, що тупцяли під дверима, а я любив слухати по купленій коштом недоїдання "Спідолі-231" "Голос Америки" та "Свободу".
Потім ми влаштовували політінформації, які я починав зі слів: "Оце шукав учора "Маяк" і випадково натрапив на "Голос Америки". То вони клєветали, що..." І далі за текстом. "Свободу" нещадно глушили з Миколаївського костьолу, та все ж "коли сутеніє, іноді чути краще", і я був у курсі. Тим більше, що тодішня редакція була дуже сильна під багатьма оглядами.
Потім я пішов лейтенантом в армію, важку "Спідолу" з собою не взяв і мені тяжко було без "Свободи" - ну все одно, що сучасним без інтернету. А був у нас іще один лейтенант, інтелігентний киргизький хлопець Дамір, котрий мав касетний магнітофон "Весна".
І виявилося, що як увімкнути ту "Весну" без касети, то вона передає радіо "Свободу". Українську редакцію. От. Антирадянські чудеса чи таємна зброя американських імперіалістів?
Потім ми влаштовували політінформації, які я починав зі слів: "Оце шукав учора "Маяк" і випадково натрапив на "Голос Америки". То вони клєветали, що..." І далі за текстом. "Свободу" нещадно глушили з Миколаївського костьолу, та все ж "коли сутеніє, іноді чути краще", і я був у курсі. Тим більше, що тодішня редакція була дуже сильна під багатьма оглядами.
Потім я пішов лейтенантом в армію, важку "Спідолу" з собою не взяв і мені тяжко було без "Свободи" - ну все одно, що сучасним без інтернету. А був у нас іще один лейтенант, інтелігентний киргизький хлопець Дамір, котрий мав касетний магнітофон "Весна".
І виявилося, що як увімкнути ту "Весну" без касети, то вона передає радіо "Свободу". Українську редакцію. От. Антирадянські чудеса чи таємна зброя американських імперіалістів?
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
І все це всього за 100 доларів :)
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Тірану і румунів мій Маяк брав без проблем.
До речі і поляки проскакували.
no subject
no subject
no subject
Во вторую, более мягкую, но все же враждебную, - британская BBC, Немецкая волна, Голос Америки, радио Кореи и радио Пекина. Их глушили электронным шумом, речеподобным сигналом, а с 1964 года – музыкально-информационной программой Радио Маяк, первой советской круглосуточной радиостанции.
http://io.ua/s102590
no subject
no subject
Філософське пояснення воно теж мало - палка має два кінці.
no subject
no subject
no subject
no subject
Гопники, до речі, відкрили світ касетників з традиційним спізненням, років так на три. Я вже пізнім 76-роком у парку з друзями Назарет слухав. Що могли слухати гопники? Радіо Свободу?!
:)
no subject
Я в 1975 купив "Дельфін" і слухав "Лед Зепелін", "Кріденс", та переважно ми складали хтиві збірники, під які легко було схиляти дівчат до сексуального співжиття.
А гопники слухали... о, на цю тему багато можна писати. Алла Пугачова вже була у 78-му.
no subject
no subject
no subject
Тоді ж і припинив записувати на касети.
Недавно сварився з дружиною - вона платила по 25 гривень знайомому, який переводив платівкове на компакти. Це при тому, що я живу з компроботи!
А вчора знайшов гумовий пасик для програвача, то приїду і доб'ю в колекцію жінчині платівки. Голку, правда, не куплятиму. 81 євро і вгору якось зажирно, коли усе є у flac'ах в інтернетах.
no subject
магнітофони київських радіозаводів
http://radiotehnica.ru/0/zawod/kiew_zd_majak.html
http://radiotehnica.ru/0/zawod/kiewskiy_zd_kommunist.html
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Дуже хотів би Костя Меркурійовича в гівні утопити, але не тепер, коли він старий і змаразмілий, а тоді, коли його тільки-но призначали...
Дисидентів (я знав тільки московських) - згадую з посмішкою. Серед них були дуже симпатичні люди і серед них, на відміну від київських, було вдвічи-втричі менше гебістської агентури, яку можна було розпізнати за запахом, як фолкнерівських негрів...
no subject
А матеріальні артефакти доби мене завжди цікавили. Я ж трошки в музеї працював, кілька книжок про музеєзнавство прочитав. Заразився.
no subject
може тому, що "весну" випускали на Франківському радіозаводі).
а тепер там в цеху де вироблялись колонки "Амфітон" виробляють трунви чи труни, не знаю як правильно, бо ж гріб це місце де похована та трунва з небіжчиком.
no subject
no subject
але сам магнітофон був міцно склепаний, часто падав на тверду поверхню в калюжу разом з юзерами, був весь погнутий і подряпаний об чиюсь п"яну морду, але працював. там тільки та кришка закриваюча касету відломлювалась зразу, якщо гримнути ним когось по голові.
щодо підсилювача вищого класу "Амфітон", то він був в числі 2-3 кращих в союзі(кращим вважався "Ласпі"), окрім того він був самий компактний повний підсилювач, більшість складалась з двох ящиків.
але найкращою апаратурою вищого класу в СССР тоді вважався музикальний центр "Естонія"(Пунане РЕТ), там тільки колонки були неважні, їх міняли на Амфітон, які були справді найкращі в союзі.
до речі, всі радіо-телевізійні заводи сесесеру здохли майже одночасно, десь до середини 90х.
нема вже ні ВЕФ, ні Радіотехніки в Ризі, ні Пунане РЕТ в Талліні, шансів вижити в них не було жодних при відкритому ринку.
в одній Білорусі тільки ще складають з імпортних деталей і ліплять свої шильдики на телевізори і ноутбуки.