Несиденство

[zieg]

В Інституті ботаніки були дисиденти. Сверстюк був, здається, Олесь Шевченко... Інші були. Але їх іще до мене Кость Меркурійович Ситник вивів на чисту воду і навіть далі. А в мій час нас було двоє. Тихих таких дисидентів. Я і одна дама на ймення Євгенія Марковна. Євгенія Марковна любила по годині читати в туалеті журнал "Новьій мир", чим викликала напади антисемітизму в працівниць, що тупцяли під дверима, а я любив слухати по купленій коштом недоїдання "Спідолі-231" "Голос Америки" та "Свободу".


Потім ми влаштовували політінформації, які я починав зі слів: "Оце шукав учора "Маяк" і випадково натрапив на "Голос Америки". То вони клєветали, що..." І далі за текстом. "Свободу" нещадно глушили з Миколаївського костьолу, та все ж "коли сутеніє, іноді чути краще", і я був у курсі. Тим більше, що тодішня редакція була дуже сильна під багатьма оглядами.
Потім я пішов лейтенантом в армію, важку "Спідолу" з собою не взяв і мені тяжко було без "Свободи" - ну все одно, що сучасним без інтернету. А був у нас іще один лейтенант, інтелігентний киргизький хлопець Дамір, котрий мав касетний магнітофон "Весна".


І виявилося, що як увімкнути ту "Весну" без касети, то вона передає радіо "Свободу". Українську редакцію. От. Антирадянські чудеса чи таємна зброя американських імперіалістів?

Comments

[ekramarenko.livejournal.com]

Це був пращур сучасних багатофункціональних пристроїв.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

За сприйняттям купівля "Спідоли" принесла тоді не менше радості, ніж у 1995 - першого кантюпера.

[vjn.livejournal.com]

Треба ж таке - я свій теж перший купив в 1995. Там було два HDD по 40 Мб :)

[nehrebeckyj.livejournal.com]

О, у вас був крутий. У мене - з одним на 10... І ч/б монітор, правда, з відтінками сірого...

[vjn.livejournal.com]

У мене теж чорно-білий, зате з рівним, а не вигнутим, дисплеєм. І чіткість картинки на ньому була така, якої я на кольорових більше ніколи так і не побачив.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Хіба тоді були рівні? Не пам'ятаю.

[vjn.livejournal.com]

От мені дістався такий. Я й сам здивувався - ідеально рівна поверхня кінескопа. Я тоді навіть телевізорів таких не бачив.
І все це всього за 100 доларів :)

[pav1o.livejournal.com]

- Я не вірю жодному слову "Голосу Америки". Слухаю і не вірю. :)

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Я ще й радіо "Свобода" не вірю. Теперішній.

[pav1o.livejournal.com]

Особливо після Ганці.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Та там усі такі, як Гандзя. Тільки Гандзя розумна.

[zvjazkovyj.livejournal.com]

Що не глушили, те було чутно.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

"Голос" то глушили, то ні. А "Свободу" шкварили так, що аж гуло.

[zvjazkovyj.livejournal.com]

Зате олбанські станції добре на середніх брало

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Ну, їх і Китай ніхто не слухав. Не стецьово було. "Вічєра ві Кітаїсікой Народіной ресіпубіліке проізівєдійон подірив усітіройства, садіріжащіва ядірний матіріал".

[zvjazkovyj.livejournal.com]

Все одно - заграница

[nehrebeckyj.livejournal.com]

А уявляєте, який був кайф слухати Румунію (музику) на довгих, та польське радіо? Проте в Києві не брало ні те, ні те. Тільки в Богуславі й південніше.

[zvjazkovyj.livejournal.com]

Чому не брало?
Тірану і румунів мій Маяк брав без проблем.
До речі і поляки проскакували.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Моя "Спідола", на жаль, не брала і я був позбавлений "Лята з радіем", яке так любив...

[zvjazkovyj.livejournal.com]

При чому вплинуло настільки, що зараз польський розумію автоматично.

[22he-travnya.livejournal.com]

Западные «голоса» в СССР делили по степени враждебности. В первую категорию - «самых опасных», которую глушили наиболее старательно, кроме радио Свобода и Свободная Европа, попали Голос Израиля и албанское Радио Тираны. «У Свободы был уклон на борьбу с Советским Союзом, - говорит Бунин. - Ее кстати, больше всего и глушили».
Во вторую, более мягкую, но все же враждебную, - британская BBC, Немецкая волна, Голос Америки, радио Кореи и радио Пекина. Их глушили электронным шумом, речеподобным сигналом, а с 1964 года – музыкально-информационной программой Радио Маяк, первой советской круглосуточной радиостанции.

http://io.ua/s102590

[zvjazkovyj.livejournal.com]

Вот как-раз Тирану я и помню, потому что слышно было.

[promonaut.livejournal.com]

Так, з "Весною" таке було і мало своє науково-технічне пояснення...
Філософське пояснення воно теж мало - палка має два кінці.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Чесно кажучи, "Весна" - то було люте лайно. Я б таке ніколи не купив. У мене був у 70-х "Дельфін-2" - то була вещ.

[promonaut.livejournal.com]

Давай влаштуємо срач: я кажу, що "Весна-306" краща! А ще як головку замінити на більш чутливу, спиртом протерти, м-ммм...

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Я завдам удару нижче пояса, скажу, що з "Весною" ходили переважно сільські гопники. Усяк сповнений гідності меломан мусив мати хоча б "Ноту". Потім ішов "Маяк" і супер-дупер - "Юпітер". Касетники не шанувалися через украй низьку якість звуку.

[promonaut.livejournal.com]

Спочатку їх не оцінили, так. Але, погодься, важко таскати з собою навіть приставку "Юпітер"... Оці закладання плівки... :))
Гопники, до речі, відкрили світ касетників з традиційним спізненням, років так на три. Я вже пізнім 76-роком у парку з друзями Назарет слухав. Що могли слухати гопники? Радіо Свободу?!

:)

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Так, закладання плівки - це була морока. Але і якість супроти касет вища. Касети стали давати нормальну якість десь у половині 80-х.
Я в 1975 купив "Дельфін" і слухав "Лед Зепелін", "Кріденс", та переважно ми складали хтиві збірники, під які легко було схиляти дівчат до сексуального співжиття.
А гопники слухали... о, на цю тему багато можна писати. Алла Пугачова вже була у 78-му.

[promonaut.livejournal.com]

Так, в мене досі рука тягнеться купить касетник "Nakamichi" на їБаї...

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Торік викинув цілу гору касет... Ба більше - замовляючи три роки тому кантюпер, попросив, щоб зробили 1 дисковод для дискет два для сіді. Тим, що для дискет, не користувався ні разу! Сіді теж практично не використовую. От як пришвидшились інформаційні процеси і як змінилися носії. Гору вінілових коржів нащось бережу, хоч крутилку теж викинув...

[promonaut.livejournal.com]

А я так і не встиг захопитися бобінами. Напровесні 84-го вже тримав подовгасті коробки з компактами. З Канади.
Тоді ж і припинив записувати на касети.
Недавно сварився з дружиною - вона платила по 25 гривень знайомому, який переводив платівкове на компакти. Це при тому, що я живу з компроботи!
А вчора знайшов гумовий пасик для програвача, то приїду і доб'ю в колекцію жінчині платівки. Голку, правда, не куплятиму. 81 євро і вгору якось зажирно, коли усе є у flac'ах в інтернетах.

[zvjazkovyj.livejournal.com]

Було між іншим чим гордитись:
магнітофони київських радіозаводів

http://radiotehnica.ru/0/zawod/kiew_zd_majak.html

http://radiotehnica.ru/0/zawod/kiewskiy_zd_kommunist.html

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Років 10-12 тому в пароксизмі патріотизму я купив був екземпляр, мабуть,останньої моделі "Маяка", коли їх збирали вже окремі майстри. Екземпляр був іменний, з адресою і телефоном майстра, продавали коло воріт заводу... Своє відслужив. У принципі, думаю, можна було наших людей навчити виготовляти щось путнє, не тільки перепродувати китайські труси та рити рівчаки в Чехії. Усе ж таки білі, букви знають.

[zvjazkovyj.livejournal.com]

отож

[bihanskyy.livejournal.com]

А я VEF-202 слухав ...

[nehrebeckyj.livejournal.com]

VEF на початку 70-х - то був культовий приймач. Сільський парубок, перейшовши в 10-й клас, купляв VEF, клав його на ліве передпліччя, просунувши великого пальця в ручку - і зразу було ясно, що він козирний. Це було так само круто, як тепер Ай-фон. Тільки помітніше.

[kot-vasily.livejournal.com]

Знаєш, а мені приємно, що я все забув: і "Ноту", і "ВЕФ", і вініл, і "Свободу"... Мене трохи нудить від того часу, -- я тоді ще не розучився відчувати.

Дуже хотів би Костя Меркурійовича в гівні утопити, але не тепер, коли він старий і змаразмілий, а тоді, коли його тільки-но призначали...

Дисидентів (я знав тільки московських) - згадую з посмішкою. Серед них були дуже симпатичні люди і серед них, на відміну від київських, було вдвічи-втричі менше гебістської агентури, яку можна було розпізнати за запахом, як фолкнерівських негрів...

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Та ну, час був як час. Бували гірші. Які епічні характери траплялися, які плетива сюжетів... Тепер, мабуть, не гірші, але я опинився осторонь основної течії життя і не знаю.
А матеріальні артефакти доби мене завжди цікавили. Я ж трошки в музеї працював, кілька книжок про музеєзнавство прочитав. Заразився.

[jabogdan.livejournal.com]

Антирадянські чудеса чи таємна зброя американських імперіалістів?

може тому, що "весну" випускали на Франківському радіозаводі).

а тепер там в цеху де вироблялись колонки "Амфітон" виробляють трунви чи труни, не знаю як правильно, бо ж гріб це місце де похована та трунва з небіжчиком.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

"Весну" робили у Франківську? Ти ба. І "Амфітон"? "Весна" все одно була лайняна, а от колонки і посилювач на середину 80-х, здається, були найкращі в срсрср. Я у 1987 купив був у кредит. Кілька років тому подарував кумові, бо великі, місця багато займають. Він якось припасував їх до кантюпера - і кайфує. Чверть століття на трудовій вахті. А операцію "деіндустріалізація" проведено успішно, годі щось сказати.

[jabogdan.livejournal.com]

та стара "весна"(випускались ще дві його копії з іншими назвами іншими заводами) була магнітофоном 3 класу, тому якісні характеристики були відповідні.
але сам магнітофон був міцно склепаний, часто падав на тверду поверхню в калюжу разом з юзерами, був весь погнутий і подряпаний об чиюсь п"яну морду, але працював. там тільки та кришка закриваюча касету відломлювалась зразу, якщо гримнути ним когось по голові.
щодо підсилювача вищого класу "Амфітон", то він був в числі 2-3 кращих в союзі(кращим вважався "Ласпі"), окрім того він був самий компактний повний підсилювач, більшість складалась з двох ящиків.
але найкращою апаратурою вищого класу в СССР тоді вважався музикальний центр "Естонія"(Пунане РЕТ), там тільки колонки були неважні, їх міняли на Амфітон, які були справді найкращі в союзі.

до речі, всі радіо-телевізійні заводи сесесеру здохли майже одночасно, десь до середини 90х.
нема вже ні ВЕФ, ні Радіотехніки в Ризі, ні Пунане РЕТ в Талліні, шансів вижити в них не було жодних при відкритому ринку.
в одній Білорусі тільки ще складають з імпортних деталей і ліплять свої шильдики на телевізори і ноутбуки.