![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
РОЗГРОМ
Я вчора сильно реготав. Якийсь кадр умістив на сайті "Сумно" статтю про мій переклад Мітчелового "Сну #9". http://sumno.com/article/grand-gvinjol-2-perekladatska-kleptomaniya-chy-tek/ Зробив це дуже по-вкраїнськи, бо вчасно (минуло всього три з гаком роки після виходу книжки), а головне - влучно. Розмазав мене, мов варення по коржику. Ретельно перелічив сигарети в пачці головного героя, кількість днів, прожитих ним на світі, кількість поверхів у будинку навпроти, кількість октав у голосі касирки, звірив покази годинників... Виявив, що скрізь я набрехав! І поставив сакраментальне запитання: "НАВІЩО?! Можливо, це якесь незначне особисте відхилення, на кшталт клептоманії – поміняти якомога більше пазлів у довіреному тобі тексті. Дрібне диверсантство чи проба своєї могутньої влади співавтора?" Питання, звісно, не до Негребецького, а до "British Council і Міжнародного Фонду «Відродження», котрі допомагали «Кальварії» у цій справі" - НАВІЩО вони "перекладачеві відверто переплачували, коли він так натхненно підійшов до роботи"? Бо ж "робота, на яку з гордістю зголосився цей експерт, йому просто не по зубах".
Втішає мене невтішного тільки початок останнього абзацу: "Рано чи пізно помиляється кожен". Бо автір люто помилився. Сумлінно звіряв мій переклад з іншим виданням, з іншою редакцією роману Мітчела - не з тим, з якого я перекладав. Ну буває таке, що письменники перевидають свої твори і при цьому вносять у них певні зміни. Оно в Гоголя є дві редакції "Тараса Бульби". Але ж не всі знають про такі можливості...
З цієї кумедної ситуації є два виходи. Перший - автір попросить у мене пробачення й зніме статтю з сайту "Сумно". Другий - автір, як це заведено в нас, українців, упреться гіллястими пантами й наполягатиме на своєму. Тоді хай з ним бесідує співвласниця видавництва пані Сладкевич. Бо завдано шкоди не тільки моїй діловій та професійній репутації.
Тьху, як серйозно сприймається останнє речення. Аж до несмаку...
Втішає мене невтішного тільки початок останнього абзацу: "Рано чи пізно помиляється кожен". Бо автір люто помилився. Сумлінно звіряв мій переклад з іншим виданням, з іншою редакцією роману Мітчела - не з тим, з якого я перекладав. Ну буває таке, що письменники перевидають свої твори і при цьому вносять у них певні зміни. Оно в Гоголя є дві редакції "Тараса Бульби". Але ж не всі знають про такі можливості...
З цієї кумедної ситуації є два виходи. Перший - автір попросить у мене пробачення й зніме статтю з сайту "Сумно". Другий - автір, як це заведено в нас, українців, упреться гіллястими пантами й наполягатиме на своєму. Тоді хай з ним бесідує співвласниця видавництва пані Сладкевич. Бо завдано шкоди не тільки моїй діловій та професійній репутації.
Тьху, як серйозно сприймається останнє речення. Аж до несмаку...
no subject
no subject
я вами захоплююсь, бо я б псіханула :)
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
хто приймає ставки ?
no subject
Прошу й Вас
no subject
Тут його про все можна розпитати та випити по чарчині помиріння. Бо взагалі-то Олесь розумна й непогана людина, і вихід з конфлікту обов'язково знайдеться.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
автір люто помилився
Re: автір люто помилився
:)
щодо непрофесійності в попередньому коменті - перепрошую, читала відповідь автора, зрозуміла, шо нічого з редакціями не зрозуміло :)
no subject
no subject
2003 Random House Trade Paperback Edition Copyright © 2001 by David Mitchell
Можливо, не додрукували цифри - 2003 перед Random House Trade Paperback Edition, але це не має стосунку до якості перекладу
Прошу пана
та ще:
http://galderran.livejournal.com/6913.html
no subject