ЖАХ СЕМИНОЖЕНКА

[zieg]

Коли Семиноженко чує український дубляж, його охоплює жах
Вівторок, 23 березня 2010, 14:51 http://pravda.com.ua/news/2010/03/23/4884421/

Віце-прем'єр з гуманітарних питань Володимир Семиноженко вважає низькою якість українського дубляжу фільмів.
Про це він сказав у ході прямої телефонної лінії в "Комсомольской правде в Украине", повідомляють Українські новини.
"Я коли слухаю черговий фільм в українському дублюванні, мене охоплює жах від якості цього дублювання, якості української мови", - сказав віце-прем'єр.
Семиноженко підкреслив, що необхідно ставити питання не про дублювання всієї кінопродукції українською мовою, а про підвищення якості такого дубляжу.

Я вам не скажу за всю Адєсу, бо в кіно не ходю, але дещо чув. Дубляжем займаються люди, для яких українська - така ж далека, як для мене суахілі. На деяких студіях значну частину штату складають україноненависники з прапорцями правлячої нині партії. Робоча мова на студіях - заліська. Перекладати лізе хто попало, навіть ті, хто ніколи в житті нічого не перекладав, аж до радіоведучих та співаків включно. Наявність дикого заліського акценту в актора з самого початку не була перепоною для роботи. Деякі фірми, судячи з усього, беруть акторів за принципом особистої симпатії, а не за тембральною/психофзичною відповідністю. На жаль, нема ні часу, ні охоти викласти всі ці "ти найкращий з усіх, кого я знаю", "цьомкнути", "у підніжжя гір", "у добрий шлях".
З другого боку, Семиноженко аж ніяк не мовознавчий авторитет. З третього боку, на телебаченні взагалі таке робиться, що на голову не налазить.

Comments

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Я оце якраз читаю книжку Сидера Флоріна "Мукі пєрєводческіє". Це скільки нам треба знати. І скільки, ми, виявляється, таки знаємо і вміємо. І як у нас не цінують перекладачів! Страшне. Кожен колишній комсюк, а нині бізнесуй, вважає, що перекладати може й мавпа. Я пам'ятаю, як свого часу одержував за 30 хв. передачу 20 доларів, а актор - 30. При тому, що я перекладав 2 дні (важка була дуже передача, маса термінології, невідомої в нас), та ще на записі сидів режисером/редактором. А актор начитував текст за годину. Сказати, що мене гризла ропуха = нічого не сказати. І переконати замовника, щоб доплатив, було неможливо. Майже така сама ситуація й тепер. Ні, я розумію, коли це неповторний голос, коли відтінки так і грають (Нечипоренко, Ігнатуша, Самінін) коли він перед мікрофоном працює швидко й гарно. Але переважно ж - цілковита профнепридатність.

[anoushe.livejournal.com]

Ой, в нас було абсолютно те саме. Аж до цифр і часу. Лише за режисуру по 10 баксів за годину доплачували (тобто за передчу 30 хв. було б 5). Акторам вдвічи більше. І ти марудишся 2 дні, а тоді ще й (як під гарячу руку потрапиш), то й від акторів із режисером вигребеш за те, що десь там в одному місці наголосу немає (таке, правда, рідко бувало, якщо текст нормальний). А коли редагуєш, то, бувало, сидиш переписуєш геть усе, бо перекладав студент 2-го курсу під час сесії і йому ніколи було, а ти отримуєш такі копійки, що про них навіть і говорити сопромно.