КАЦАПИ

[zieg]

Перші кацапи з'явилися в нашому селі це за царя Опенька. Як пише Вікіпедія: "У селі й донині живуть нащадки російської сім'ї Соколових, яку Енгельгардт виміняв за породисту собаку. Аж із Смоленщини був вивезений досвічений коваль Єгор Соколов із сином Ярофеєм". З плином часу Соколови чогось поставали Соколовськими, декого з них я знав. Перед війною ще був лікар Цвєтаєв, якого старі баби пам'ятали довго й по війні. Втім, з таким барвистим прізвищем він, скоріше за все, кацапом не був. А от після війни чимало кацапів лишилося в селі у приймах. При чому замість стати завгоспами, комірниками, парторгами, ці, якісь "дярьовєнскіє", працювали простими колгоспниками. Були вони - принаймні на нашому кутку - рябі, куці, жилаві, досить роботящі. Вєдров, Судосьєв, Васільєв, Желнов, Живанов. Діти їхні успішно асимілювалися - у Вєдрова дочка навіть бандуристкою була - і, попри заліську говірку батька, самі говорити цією мєрянською пародією на слов'янську мову вже не вміли. Багато наїжджало кацапів-пенсіонерів у 70-х роках - доживати віка. Дехто не сам, а з молодшими. Селян ці новозавезені дивували - город не садили, свині не держали. Часто, як невістка покійної баби Харитини, промишляли тим, що ходили по сільських весіллях, а ще частіше - похоронах. Похорони в селі ледь не щодня, тож можна смачно попоїсти, а головне - напитися. Друге покоління етнічних кацапів, здається, все спилося. Третє покоління взагалі зійшло на пси - тюрмаки, алкаші, п'яні б...ді, курокради. А красти в людей кури - це в очах сільського населення найнижче моральне падіння. Найгірший злочин.
Отакий нарис з історії кацапської діаспори в українській Керелівці.

Comments

[kot-vasily.livejournal.com]

Повертаючися до теми вживання етнічного терміну "кацап": розширене вживання поняття розмиває його значення. Ти ж не хочеш, щоб слово "кацап" розмилося до стану загалом цілком нормального, але скаліченого слова "блядь" і щоб його стали вживати замість коми?

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Я всього-на-всього хочу, щоб слово кацап семантично емансипувалося до рівня необразливого на думку більшості кацапів слова "хохол".

1989 року в Пекарях був свідком розмови. Водій вантажівки питав, де можна купити багато яблук. Дядько на велосипеді заліською говіркою тому водієві пояснив, хто має на продаж ті яблука і як його знайти. І додав: "Скажєтє, што Вітька-кацап пріслал". У цім випадку, гадаю, слово "кацап" позбулося образливої конотації. Хоч у моєму селі, визнаЮ, воно має негативне забарвлення і є, власне, характеристикою моральних та ділових якостей об'єкта/суб'єкта.

Може, ширшим уживанням слова "кацап" ми схилимо тих, хто бездумно вживає слово "хохол", задуматися?

[kot-vasily.livejournal.com]

Упевнююся протягом всього життя, що це -- непродуктивна стратегія. Коли жінки вдома (дружина, її сестра та мати) починали розмовляти на кухні у три голоса (дуже голосно і не слухаючи одна одну), то я виходив і пояснював їм, що я можу робити це на 50 децибел голосніше. Абсолютно безрезультатно.

При всьому я маю зазначити, що ситуація є асиметричною. Коли б "кацап" було всього лише характеристикою особистості з цапиною борідкою (симетричною до оселедця), все було б просто. Але зважуючи на дійсне коріння і на надзвичайно образливу конотацію слова "кацап", я уникаю ставати на одну дошку з ідіотично усміхненим співрозмовником, який каже "такая хахлушка пишнєнькая!" і в кращому разі поясню йому, що цей вислів є образливим. "И не оспоривай глупца", -- писав один літератор, котрого я б ніколи не назвав ні кацапом, ні заліщанином, ні москалем.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Ти щось так близько це сприйняв. Ти ж українець. Українець непростого етнічного походження. А он Вассерман - кацап, хоч і.

[kot-vasily.livejournal.com]

Знаєш, я не люблю трьох речей, які про мене кажуть заліщани: "Ти ж наш!", "Ти ж -- хахол!" і "Ти ж, мабуть, жид!". По-перше, тому, що жодне з цих тверджень не є правдою, а по-друге, тому що я -- це я.

І мені неприємно, коли мене міряють якимись національними чи міжнаціональними мірками.

Гадаю, що і на іншому боці є достойні люди, котрим не хотілося б, щоб їх міряли разом із усім непотребом, що складає націю з усіма її паскудними компатріотами.

Тому, аби нікого достойного не образити, я волів би не вживати сумнівних термінів, що не мають сталого лексичного вживання і можуть бути трактовані як "поняття з образливою коннотацією".

От власне, й усе. На цьому можна й крапку поставити.