Чи знаєте ви партайґеноссе Анджелу?

[zieg]

Сьогодні 64 роки з дня народження чорної кавуністки Анджели Івон Дейвіс. Легенда моєї юності. Чи то вона сама вбила, чи то з її пістика вбили суддю й ще кілька душ народу. Анджелку, звісно, посадили. А в совітах закипіла шалена пропагандистська кампанія "Свободу Анджелі Девіс". Мітинги проводили, внески якісь збирали, ще всяку бридню затівали. Народ на заклик Великої Партії зі свого боку теж відгукнувся, творчістю:

Пєрєспать з Анжелой Девіс
Можна токо в курткє "Леві'с".

Або

У кросовках "Адідас"
Вам Анджела Девіс дасть.

Декотрі розгнуздані юнаки, що за тодішньою модою хотіли ходити з довгим волоссям, підводили під своє хотіння політичний хвундамент: "Не буду стригтися, поки Анджелу Девіс не звільнять".
Її таки звільнили. І чим же вона віддячила? "Стала членом ЦК Коммунистической партии США, баллотировалась от неё на пост вице-президента США в 1980 и 1984 годах и посетила Советский Союз, где с ней встретился лично Леонид Ильич Брежнев".
У цитаті якогось слова бракує. А-а! "Лічно дарагой таваріщ Лєанід Ільїч Брєжнєв" треба писати.
Лєонід Їльїч зустрічався і зі ще однією легендою моєї юності - Луїсом Корваланом. Цього кавуніста, якого тримав на стадіоні Піночет, фольклор теж одзначив:

"Прасипаюсь утром рано -
Нєт Луїса Корвалана.
Вот ана, вот ана,
Хунта поработала".

Слухачі прекрасно знали, що це переробка сороміцького віршика про "шєсть часов" та "рєзінку ат трусов", а не особливо освічені взагалі вважали, що "корвалан" - синонім "келдиша". Або винахідник ліків од серця.

Comments

[mantix.livejournal.com]

Частушка про Володимира Буковського.

Обміняли хулігана
На Луїса Корвалана.
Гдє б найті такую блядь,
Штоб на Брєжнева смєнять?

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Так, так! Точно, було таке. А про А.Дейвіс нічого не знаєте?

[mantix.livejournal.com]

Щось було, але не можу пригадати. На тему, що в неї волосся кучеряве не тільки на голові.

[light-la-na.livejournal.com]

В СССР все знали, кто такой Корвалан - даже неосвічені, сліпі та глухі

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Ви надто доброї думки про населення СССР. Коли 1983 року ми їздили в експедицію в Туркменію, то наш водій був упевнений, що ми їдемо в Туреччину і дуже переживав - як же без "загранпаспорта".

[light-la-na.livejournal.com]

Моя бабушка, царствие ей небесное, не различала Турцию и Туркмению, не знала про Келдыша и никогда не слыхала про корвалол. Да и читать толком не умела. Но у нее в хате был радиобрехунец, и долбил он мозги этим Корваланом с утра до вечера.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Правда ваша. Пхали того Корвалана безпробудно. Але в більшості українського населення (не скажу про ссср загалом) виробилася чудова звичка - чути по радіві тільки погоду. Та ще, хіба що,на початку 60-х, Штепселя й Тарапуньку. Це при тому, що брехунець, виставлений на максимальну шучність, не вмовкав і не вимикався НІКОЛИ.
До того ж, "долбил он мозги" - а не у всіх вони були...
Іще: тут недавно хтось був виставив у ЖЖ портрет Айри Олдріджа, то багацько освічених людей, навіть письменників, угадали, що це автопортрет Т.Г.Шевченка... Схожий, ге? http://litopys.org.ua/shevchenko/shev10033.htm

[diversey-ua.livejournal.com]

))))

кєлдиш - чєловєк і лєдокол

[sul-qwa.livejournal.com]

Я знаю тільки штани Левіс, але як в них переспати?
Тому:
переспать з Анжелой Дейвіс
можна только в штанах Левіс.

Шо дає зовсім інший зміст сказаному. Не приваблива вона.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Отже, суспільна ситуація в 70-х була така: якщо ти не мав джинсів, ти був ніщо. Нуль. Парія. Недоторканний. Не фірмА. Тому юнаки та юнки зі шкури лізли, аби придбати ці сині штани. Цінувалися дві фірмИ: Леві'с та Ренґлєр, на які всі добросовісно казали Вранглєр. Мати джінИ - це було обов'язково. І тільки одиниці могли дозволити собі ще й куртку. Мати джинсову куртку - це було щось таке, що не вимовиш словами. Найчастіше куртка й джінИ були різної фірмИ, проте на кілька тисяч посполитих юнаків у джінАх траплявся індивід, що мав джинсовий костюм. Про таких казали: "вєсь в каттонє". Якщо він мав ще й окуляри з наліпкою, чи пластиковий пакет, то ставав "вєсь в фірмЄ". Це як тепер мати порш-каєн. Тобто всяке чмо не могло й мріяти про товаришку А.Дейвіс. Котра в ті роки була навіть нічого. Приваблива.

[sul-qwa.livejournal.com]

Насмішили, впрочім, как всігда.
Є шо згадати, завидую.
А вона хоть молода була, та волохата, ха!

Хоть є любителі, мені один давно казав, шо мріє негритянку тр... але нема їх ніде.
Бачила фото, там така голова!

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Та хто ж не мріє... мріяв.

[sul-qwa.livejournal.com]

Невже...тю! свят-свят-свят...
Та й не жалійте, шо не получилось з тим, є така наука, кажуть, шо така связь, даже єдинажди, відбилась би, не приведи Господь, на нормальному українському потомстві.
Тобто в українця могли б народитись метисики просто від того, шо, допустим, 5 літ назад согрішив з темненьким чортиком.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Та я не жалію, хоч "На козаку нема знаку". Усі романтичні історії про те, що в одній сім'ї народилося негреня, бо баба під час війни була прибиральницею на полтавському аеродромі - вийнятково про жінок. І не витримують елементарного розкладу по ґратці Пеннета. Я сам адепт телегонії, а мрії - то підсвідоме. З віком минає, мов дим...

[sul-qwa.livejournal.com]

Ясно.

[kerbasi.livejournal.com]

Свободу Леонарду Пелтієру!

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Отут я цілком щиро приєднуюсь.

[kerbasi.livejournal.com]

We'll say da, da, da, da, da,
We'll say ja, ja, ja, ja, ja
We'll say oui, oui, oui, oui, oui,
We'll say si, si, si, si, si,
We'll say yes, yes, yes, yes, yes,
We'll say wang, wang, wang, wang, wang,
so come on, everybody sing along

А таке пам"ятаєте?

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Не пам'ятаю. Може, тому, що я нот не знаю?

[kerbasi.livejournal.com]

Ще один герой того часу - Дін Рід.
Ми у школі без нот співали.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Ну-у, Дін Рід - це епоха. І ще в нього коханець був, такий дрібненький. Вони весь час разом. З даху вагона на БАМі співали. А що - забув.

[kerbasi.livejournal.com]

Коханець? Та в нього ж навіть дружина була! Німкеня зі східної Німеччини. Вона грала у фільмі "Фронт без пощадьі". Гарненька така собі.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Може, для прикриття? Бо так він ніжно завжди на того дрібненького дивився... Я коли довідався, що Жан Маре теж був теє - дуже матюкався.

[web-satyr.livejournal.com]

а Чарльза Хайдера хто пам"ятає? Скінчив своє голодування, чи далі сидить?

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Щось крутиться в голові, а іскорка не пробиває. У Лінькипедію лізти вікі.

[kerbasi.livejournal.com]

Бомжував один під Білим Домом, у наметі мешкав - прообраз наметових містечок. Про нього навіть повнометражний документальний фільм совТБ зняло.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

А, той безпритульний. Згадав. А ще був якийсь безробітний, котрий теж приїжджав у ссср, у линялій фіолетовій кепці. І Арманд Гаммер. Востаннє був у Києві 1986 (?) року, виставку натирених у тому ж таки сссрі картин привозив. Я про це навіть пісеньку був склав:
Мільйонер товариш Хаммер
Був у Києві last summer
Хаммер бачив Ілліча -
От щасливий, ча-ча-ча!

[kerbasi.livejournal.com]

А! Як же, як же... І цього друга прогресивного чєлавєчєства пам"ятаю.
А ще була школярка Саманта Сміт, що надіслала питання Андропову, на які він відповів. Її потім привозили до Ленінграду. А в США вона потім загинула в аварії приватного літака. Дуже просто дівчинка, нічого не скажеш...

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Про Саманту я не хотів згадувати, бо аут бене, аут нігіль... Бідна дитина, літачкові, либонь, помогли...
А от кого я вже не застав, то це Пола Робсона. Тільки відгомін анекдотів - "У какой пєвчєй птічкі чорниє яїчкі?" Потім їх на тоді ще не покійного Джексона переробили. А ще раніше з совітами дружив піаніст Ван Кліберн. Нешироке було коло друзів рад.союзу а.к.а. "все прогресивне людство".

[kerbasi.livejournal.com]

А може й не допомогли, а просто доля:
http://www.samanthasmith.info/crash.htm
Взагалі, сайт цікавий. Пам"ятають її, фундацію організували.

[web-satyr.livejournal.com]

нєа, Хайдер - то мериканський астрофізик, голодував, щоб США відмовилось від ядерної зброї. У нас в школі протягом року можна було не готуватись до політінформації - це була чергова новина. "продовжується голодування..."

а чо, нормас

[generall.livejournal.com]

Re: а чо, нормас

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Класна. Ще пів пляшки рому й сигару. Щоб була така зачіска, волосся треба розпрямляти розжареними на вогні плоскогубцями.