Чи знаєте ви партайґеноссе Анджелу?

[zieg]

Сьогодні 64 роки з дня народження чорної кавуністки Анджели Івон Дейвіс. Легенда моєї юності. Чи то вона сама вбила, чи то з її пістика вбили суддю й ще кілька душ народу. Анджелку, звісно, посадили. А в совітах закипіла шалена пропагандистська кампанія "Свободу Анджелі Девіс". Мітинги проводили, внески якісь збирали, ще всяку бридню затівали. Народ на заклик Великої Партії зі свого боку теж відгукнувся, творчістю:

Пєрєспать з Анжелой Девіс
Можна токо в курткє "Леві'с".

Або

У кросовках "Адідас"
Вам Анджела Девіс дасть.

Декотрі розгнуздані юнаки, що за тодішньою модою хотіли ходити з довгим волоссям, підводили під своє хотіння політичний хвундамент: "Не буду стригтися, поки Анджелу Девіс не звільнять".
Її таки звільнили. І чим же вона віддячила? "Стала членом ЦК Коммунистической партии США, баллотировалась от неё на пост вице-президента США в 1980 и 1984 годах и посетила Советский Союз, где с ней встретился лично Леонид Ильич Брежнев".
У цитаті якогось слова бракує. А-а! "Лічно дарагой таваріщ Лєанід Ільїч Брєжнєв" треба писати.
Лєонід Їльїч зустрічався і зі ще однією легендою моєї юності - Луїсом Корваланом. Цього кавуніста, якого тримав на стадіоні Піночет, фольклор теж одзначив:

"Прасипаюсь утром рано -
Нєт Луїса Корвалана.
Вот ана, вот ана,
Хунта поработала".

Слухачі прекрасно знали, що це переробка сороміцького віршика про "шєсть часов" та "рєзінку ат трусов", а не особливо освічені взагалі вважали, що "корвалан" - синонім "келдиша". Або винахідник ліків од серця.

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

Бомжував один під Білим Домом, у наметі мешкав - прообраз наметових містечок. Про нього навіть повнометражний документальний фільм совТБ зняло.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

А, той безпритульний. Згадав. А ще був якийсь безробітний, котрий теж приїжджав у ссср, у линялій фіолетовій кепці. І Арманд Гаммер. Востаннє був у Києві 1986 (?) року, виставку натирених у тому ж таки сссрі картин привозив. Я про це навіть пісеньку був склав:
Мільйонер товариш Хаммер
Був у Києві last summer
Хаммер бачив Ілліча -
От щасливий, ча-ча-ча!

[kerbasi.livejournal.com]

А! Як же, як же... І цього друга прогресивного чєлавєчєства пам"ятаю.
А ще була школярка Саманта Сміт, що надіслала питання Андропову, на які він відповів. Її потім привозили до Ленінграду. А в США вона потім загинула в аварії приватного літака. Дуже просто дівчинка, нічого не скажеш...

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Про Саманту я не хотів згадувати, бо аут бене, аут нігіль... Бідна дитина, літачкові, либонь, помогли...
А от кого я вже не застав, то це Пола Робсона. Тільки відгомін анекдотів - "У какой пєвчєй птічкі чорниє яїчкі?" Потім їх на тоді ще не покійного Джексона переробили. А ще раніше з совітами дружив піаніст Ван Кліберн. Нешироке було коло друзів рад.союзу а.к.а. "все прогресивне людство".

[kerbasi.livejournal.com]

А може й не допомогли, а просто доля:
http://www.samanthasmith.info/crash.htm
Взагалі, сайт цікавий. Пам"ятають її, фундацію організували.

[web-satyr.livejournal.com]

нєа, Хайдер - то мериканський астрофізик, голодував, щоб США відмовилось від ядерної зброї. У нас в школі протягом року можна було не готуватись до політінформації - це була чергова новина. "продовжується голодування..."