ВУЛИЧНЕ
Колись мешкав у абсирантському гуртожитку на вулиці Ежена Потьє. Тоді ще не було інтернету, і люди спілкувалися через листи - такі списані кривими буквами аркуші паперу, які вкладалися в конверти і за невелику плату особлива організація - пошта - доставляла їх іншим людям. У гуртожитку для листів була спеціальна розкладка, однак листоноші найчастіше вивалювали листи купою на стіл перед нею. Поки знайдеш листа, адресованого тобі, мусиш передивитися листи, писані всім. І здивувало мене, що нарід не знає, як правильно писати ім'я-прізвище дядька, котрий створив вірша до партєйного гімну "Інтернаціонал". Добре їм, французам, у них Ejen Pottier - і все ясно. А в нас... Патье, Питье, навіть Понтьє. Эльжен Питье, улица Э.Жена Потье, Еже Напотьє - і ще безліч варіантів.
* * *
Мій відділ цитології Інституту ботаніки стояв на вулиці Великій Житомирській. У службових документах скорочували, заліською говіркою, звісно: Б.Житомирская. Мене це обурювало - ну хто така Б.Житомирская? Ну що за фривольні двозначності? Я пропонував скорочувати інакше: Большая Ж.
Один час та вулиця носила ім'я Саші Горовіца. Це був комсюк, який поперся на чолі загону большів у Трипілля, де була республіка отамана Зеленого, бороти повстанців. Сашу з дружбанами, звісно, розстріляли й кинули рибі в Дніпро. Кавуністи назвали це потім "Трипільська трагедія" і в замкненому клубі у Великому Букрині на стіні висіла шедеврально-лубкова "картіна", на якій злі буржуазно-націоналістичні куркулі з банькатими очима по-звірячому розстрілюють героїчних комсомольців. Під картиною на стелажах шаруділи листям колгоспні шовкопряди, снували нитку в світле капіталістичне майбуття.
І заодно.
Переспів "Інтернаціоналу" Миколи Вороного - просто геніальний.
В нужді та в утисках ми бились,
А з наших жил точили кров.
Над нами багачі глумились,
А ми... корилися їм знов.
Скидаймо ж гніт, ганьбу і маску:
Вже промінь щастя нам засяв.
Не треба прав без обов'язку
I обов'язку, що без прав!
* * *
Мій відділ цитології Інституту ботаніки стояв на вулиці Великій Житомирській. У службових документах скорочували, заліською говіркою, звісно: Б.Житомирская. Мене це обурювало - ну хто така Б.Житомирская? Ну що за фривольні двозначності? Я пропонував скорочувати інакше: Большая Ж.
Один час та вулиця носила ім'я Саші Горовіца. Це був комсюк, який поперся на чолі загону большів у Трипілля, де була республіка отамана Зеленого, бороти повстанців. Сашу з дружбанами, звісно, розстріляли й кинули рибі в Дніпро. Кавуністи назвали це потім "Трипільська трагедія" і в замкненому клубі у Великому Букрині на стіні висіла шедеврально-лубкова "картіна", на якій злі буржуазно-націоналістичні куркулі з банькатими очима по-звірячому розстрілюють героїчних комсомольців. Під картиною на стелажах шаруділи листям колгоспні шовкопряди, снували нитку в світле капіталістичне майбуття.
І заодно.
Переспів "Інтернаціоналу" Миколи Вороного - просто геніальний.
В нужді та в утисках ми бились,
А з наших жил точили кров.
Над нами багачі глумились,
А ми... корилися їм знов.
Скидаймо ж гніт, ганьбу і маску:
Вже промінь щастя нам засяв.
Не треба прав без обов'язку
I обов'язку, що без прав!
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
ікуку дотепер чую
no subject
no subject
no subject
no subject
і "мой Додир"
(хто такий той "його Додир" не понятно було)
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Прітті вумен - а я чую "миривумен", ось послухайте в гуглі в ютюбі.
Як П починає звучати як М???
no subject
Коли під "Трипільською Трагедією" черва хрумкала листя шовковиці - був липень 1983 р. Штуки чотири тої черви ми з Оленкою вкрали й виростили вдома шовкопрядів, а коли вони померли, то розправили, засушили та й поставили у колекцію, де вони й стоять досі. Тобі чолом від них.
Як я шкодую, що картину не сп...
У нас в Новограді у кінотеатрі імені Щорса (колишній кинасі) висіла копія цієї картини, то ж я її пам'ятаю років із чотирьох... Хароша картіна. Жалько того Горовіця... І рибу, котра його з'їла...
no subject
Коли картину можна було взяти, вона вже не мала ані найменшої вартості.
Невже в Новограді жили караїми?
no subject
У Звогелі, крім звичайних ортодоксів, до 1917 р. жили також і багаті караїмські родини.