ІЩЕ ДИВА

[zieg]

Чого допомога "швидка"? Її призначення - не швидко їздити, а прибувати скоро. "Швидко" стосується темпу пересування (чи виконання роботи), а "скоро" - тільки часу. Не "скорострільний", а "швидкострільний"
До речі - заліським наріччям мало б бути не "скорость", а "бьістрость". І відповідно "бьістрострельньій".

А "двигун" вам як? Кого він двіґаєт? Те рідкісне значення слова "двигати", яке маємо (і якого більшість не знає), сюди не підходить.

Comments

бистро

[web-satyr.livejournal.com]

гасло пластунів: "Сильно! Красно! Обережно! Бистро!"

Re: бистро

[nehrebeckyj.livejournal.com]

О, мова пластунів! То окрема пісня. Пісня алярму з лятрини. І вперлися ж, наче які старообрядці, не хочуть міняти ні "гутірки", ні "сходин", ні "алярму", ні "пластун словний" - нічого. Зрозуміло, чого - бо заокеанські "сеньйори", які дають копійку, то того звикли, і якщо ви не мовите "цитрина", то ви є москаль.

Re: бистро

[web-satyr.livejournal.com]

злий Ви
ну звідки мова про "заокеанські копійки"?
Подобається пластунам окремий світ, трішки відмінний від звичного совка. Не бачу проблем з гутірками, сходинами, тощо.
Це вам не рєчовку начі-най

Re: бистро

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Окей, заокеанську копійку беру назад. Скажімо так: сеньйори з тим виросли і воно було так, і вони вважають, що інакше бути не може. Одначе українська літературна мова - аж ніяк не прикмета "звичного совка". Навіщо ж її калічити? Я вчу дітей, що "курІнь", "виховнИк", "однострІй", показую словники - а вони побувають на "сходинах" - і в них стає "кУрінь", "вихОвник", "однОстрій". І чим пруський "алярм" кращий за совкову "тривогу"? "Лиш дальня дорога та в серці тривога, одначе не треба, не треба тужить" - співають пластуни. А чом би не заспівати: "...та в серці алярм"?
Якщо Пласт хоче бути сектою - то цілком правильна політика. Можна взагалі на есперанто перейти - ото буде окремий світ!

Re: бистро

[web-satyr.livejournal.com]

аааааа, Ви про наголошення..... Ну, Галичани завше розмовляли инакше. Взагалі, галичани - то не є українці. Галичанам пасує писати латинкою, з усіма č, š, тощо. Галичан зображають на картинах у плащах, з окулярами-пенсне, тростиною, капелюхом, а українців - голоту з чубами-оселедцями, або придурковато-усміхненими.

Але ми про наголоси. Я от не можу сприйняти сучасне українське прАвий: у словах "правий-лівий" - так, але "правИй-неправИй" має бути, коли йдеться про достовірність

О, попер галицький месіанізм

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Якби я ніколи не бував у Галичині, то ви могли б мені парити про плащі-тростини-пенсне. Та оскільки маю жінку з Франківська, то я в курсі. Повірте - один народ. І Галичани навіть з великої букви помалу забувають мову тернопольських прикажчиків, а швидким темпом переходять на суржик, ще гидкіший, ніж у якій-небудь Кіровоградській області. Почитайте ЖЖурнали галичан - якщо один-два пишуть хай не літературною мовою, а своєю, галицькою говіркою, то добре. Бридких кацапських матюків у ЖЖ львів'ян незрівнянно більше, ніж у ЖЖ східняків.
А в Пласті - не тільки наголошування, у Пласті лятрини, сходини, гутірки і ще багато чого поцуватого.

Re: О, попер галицький месіанізм

[web-satyr.livejournal.com]

Добре, це нескінчен(н)а дискусія, і останнє слово у Вашому ЖЖ має бути за Вами. Та все ж визнайте, що лятрина - це краще, ніж параша :)

Re: О, попер галицький месіанізм

[nehrebeckyj.livejournal.com]

А "виходок"? НМД, краще й за "Парасочку" і за die Latrine.

[ex-sharpbee.livejournal.com]

бажання бути абиким - русічами, рускімі, казАкамі, але не українцями - то така загальноукраїнська риса. так шо й тут абстрактні галичани не зориґінальнічали.