ІЩЕ СТО ГРАМІВ ЗА СЕКС

[zieg]

Тю, як народ любить цю вічну тему. Жоден мій запис не викликав такого буйного (30 коментарів) обговорення в моєму тихому журнальчику.  І у зв'язку згадалося - одразу, як Забужко видала свою знамениту й важкочитабельну книжечку, надихнулося мені написати книжку-відповідь. З чоловічої, т-скаать, позиції. Чи пози. І назву придумав: "Лабораторний практикум з українського сексу в тоталітарних умовах". З цинічним епіграфом: "Он как заґаваріт на украінском - баби от ізумлєнія рот аткривают, а он бистрєнько в абразававшеєся атвєрствіє внєдряєт дєтародний орґан". Ця гидотна репліка - від одного знайомого про іншого знайомого. От.  Одначе написати Чоловічий Український Маніфест (ЧУМ) якось тоді не склалося. А тепер уже пізно. Ґоди нє тє. Не хочу бути схожим на українських радянських письменників кінця 60-х - початку 80-х років, котрі в передчутті почесного місця на Байковому згадували у своїх творах комнезамівську юність, коли жменями гребли насіння з дівчачих пазух, оздоблюючи ці немічні спогади на диво одноманітними "образами": "перса мов дині-дубівки" та "пружне лоно".
Тому "Практикум" лишається розсіяний у ноосфері...

Comments

[voronia.livejournal.com]

Еге ж, у Варшаві.
Коли в нашому господарстві з'явилась всесвітня мережа, я спитала в Гугля про українське радіо і він виклав мені ось цю адресу: www.proradio.org.ua
Через цю сторінку(вебсайт) можна зайти на інтернетну сторінку українського радіо і слухати.
Я подивилась тую програму. Не знаю як це сталось - містика якась. Вам треба було спертись на ту тумбу(чи як це називається?). Кожна людина починає "танцювати", коли мусить вистояти, бодай, десять хвилин. Ну, хіба що жовнір на посту, але він мовчить.