І ТИ, БРУТЕ

[zieg]

                            заслужив шенґенську візу...

Перший почав Андрухович. "Стою я на розі Гіммельдоннерветтерплятц, чекаючи на приміський "Боїнґ" до Брюсселя, і міркую про європейські бюрґерські вартості, а ви там, рагулі й кугути, налізли до мого рідного Станіславова, роблячи його негідним корони найяснішого цісаря Франца-Йосифа". Або, рекреаційніше: "Я тут у Шварцвальді людина, а ви там гімно і в гімні". За такі тексти Андруховичу дають еуропейські стипендії та ґранти. Добре, що до писання він ледачий, тому невиїзних рагулів нечасто тицяє пикою в продукти харчування. А от якби він був колумністом, як Пиркало, то мав би нагоду товкти їх щотижня. "Здрастуй, кумо. Проїздом з Ріміні в Барселону я з чоловіком-американцем зробила ремонт у своємо лондонському будинку й сиджу зараз біля каміна з чинзано, а ти там їси пиріжки з собачатиною і мрієш стати заробітчанкою". Або, скромніше: "Я тут у Лондоні людина, а ви там гімно у гімні".
Ще одного колумніста, Миколу Рябчука, досі читав неуважно. А це вчитуюсь у "Газеті по-українськи": "...подалися ми з дружиною до Чінкветтере - мальовничого парку в горах над Ґенуезькою затокою....", а ви там, совки, в бетон цементу не кладете, тому й гинете. "Я в Европі, а ви в лайні".
Аж таке тут у нас лайно, що мало ким читані писуни та літературознавці мають час і гроші валенсатись по світах і навіть ставати віце-прем'єр-міністрами. Бо велика їхня вага у створенні суспільного продукту, не менша, ніж у модельки мані растопиркіної чи дизайнерки діани дорожкіної.
Люблю читати колонки від Жежери. Пише собі чоловік про старі віники і це не образливо.

Comments

[behemotyk.livejournal.com]

Ми - етнос, що цілковито забив на метрологію і нічим себе давно не міряє.

Та міряє, тільки в компліментарний для себе спосіб. Самостверджується на "косооких рисоїдах", але щось боїться собі признатися, що інколи треба наступати своїй пісні на горло, аби жити на омріяному єесівському рівні. Менше бухати, наприклад, не давати хабарі, не брати хабарі, частину свого часу присвятити хорошій безоплатній (!) справі.
Ми з Вами солідарні в тому, що бракує тверезого погляду на себе, тільки Ви, якщо я правильно зрозуміла, стверджуєте, що треба бути менш критичними, а я - навпаки.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Не прикидайтесь, що не розумієте: "А чому хороший письменник має писати саме про матросів та контрабандистів? Я ось не впевнена, що мені захотілося би це читати".
Якщо чесно - мені ліньки влаштовувати розбір творчості вельмишановного пана Андруховича. Але: "Москвіада" свого мені дуже сподобалася, окрім сексуальних сцен, схожих на марення мастурбанта (пишучи таке, чом би не подумати про рідних дітей, навіть майбутніх, які читатимуть таткові твори?). А от нинішні, з дозволу сказати, "тексти" цього автора нічого мені не дають і ніяк не збагачують. Ані бажання повчитися, ані здорової творчої заздрості не виникає.
Останнє, що читав з художньої літератури - Юкіо Місіму. Українського худліту не хочеться. Бридко читати неграмотних.
З україномовного читаю зараз не художнє - Миколи Руденка "Енергію прогресу". Значно корисніше читання, ніж "тексти" та "дискурси".

[behemotyk.livejournal.com]

До речі, "Московіада" була написана під час перебування у Німеччині на стипендії. Ось Вам і відповідь, що це дає українській культурі.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Але ж потім було ще багато стипендій... І не тільки загаданому автіру. А к-ть шедеврів не зросла.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Хулєра! Мені за все життя ніхто не давав хабарів! Тому й самостверджуюся, їздячи на машинці, зробленій косоокими рисоїдами. Тільки не виснуйте, що я їм заздрю (рисоїдам і хабарникам). Оскільки жити на єесівському рівні не мрію, то на горло пісні, з вашого дозволу, не наступатиму. І не шару працювати не збираюся - це якось не по-єесівськи. Я взагалі можу працювати тільки за гроші.
Щодо критичного ставлення: на жаль, для більшості популяції найкраща критика - удар межи роги. А не цвірінькання культуральних сапрофітів, яким правдами й кривдами вдалося вилізти за межі Неньки.

[behemotyk.livejournal.com]

Тобто, "межи роги" можна, а "пикою в продукти харчування" - зась?

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Більшість популяції, яка заслуговує "межи роги", не читає того, що пишуть із-за кордону парубки й дівки "при часах". А "пикою в продукти харчування" тицяють якраз тих, хто читає і хто й сам, "без часов", усе бачить і знає.

[behemotyk.livejournal.com]

Може, парубки й дівки "при часах" більше вірять в своїх співвітчизників? І в можливості переконування?
Я ось ніколи не відчувала, читаючи "парубок і дівчат", що мене пикою тицяють у продукти харчування. То до якої категорії мене віднести? "Межи роги" я, смію припустити, не заслуговую, але й не можу сказати, що "все бачу і знаю".
Принагідно дозволю собі нагадати сократівську байку про коло знань і непізнаного. Люди, які сидять все життя на хуторі, теж переконані, що "все бачать і знають", бо ж свій хутір і довколишню місцевість справді знають досконально :)

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Ви ЧИТАЄТЕ, значить, не заслуговуєте ні дрином, ні в продукти.

АЛЕ, ДАРУЙТЕ, ЧЕРЕЗ ТЕРЕВЕНІ В І-НЕТІ Я СЬОГОДНІ НІЧОГО НЕ ЗРОБИВ!!! І не знаю, як заморозити цю дискусію, бо, не вилазячи зі свого хутора, не навчився.

[behemotyk.livejournal.com]

Вибачте, заморожуємо. Я би й не починала її, якби не поважала те, що Ви робите.

[zzzulfiya.livejournal.com]

"Менше бухати, наприклад, не давати хабарі, не брати хабарі, частину свого часу присвятити хорошій безоплатній (!) справі. "

при всій повазі до Олекси, він цього речення не зрозуміє: покоління, понівечене знеціненою примусовою працею не розуміє, що безплатна праця може приносити радість. а як не давати хабарі - і поготів.

але дякую вам за це речення.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

А яку радість приносить праця, за яку платять!

[zzzulfiya.livejournal.com]

радість приносить також праця, яка приносить користь працюючому - і дохід, і моральне задоволення водночас (коли виконує свою місію). тоді компенсація бесплатною працею платної (ненависної і тоскної) не так потрібна.
приклад бесплатної праці, яка не компенсує - всім мешканцям зібратись і посадити сад, або розбити газон, футбольне поле, влаштувати дитячий майданчик.