Міф історичної об'єктивності

Алегорія. Іде по вулиці щойно виписаний з лікарні - точніше, вигнаний за неспроможність оплатити лікування - чоловік. Руки нема, одну легеню видалили, шлунок урізали, нирку тихо вийняли для пересадки багатшому, відкритий перелом ноги навіть не зафіксували... Плентається, шкандибає, стогне... І тут як налетять на нього бандюки! Донецькі, московські, бузіна, калєснічєнко - всі з бейсбольними бучками й кастетами. І по спині, і по голові, і по ногах! Ще й кишені вивертають. А в цей час підходить Об'єктивний Історик, подає одному з бандюків ненароком впущений кастет і додає: "А ще він у 89-му році двічі їхав у трамваї зайцем! А в 90-му хворів на трипер!"
"Дайте йому ще" не каже. Але бандюкам і так додалося наснаги та віри в правоє дєло. І ентузіазму.

Я не дивуюся Герцикові, цьому ястребкові історичних наук. Але чого Вахтангові так свербіла історична об'єктивність саме тепер? Не було вагоміших тем? Чи під бузиною смачніше?

НАСА: Нові знімки Марса

Originally posted by povstanez at НАСА: Новые снимки Марса

 





( Read more... )