Чи я дурний...

Ніяк не вдається ставити в дописи фотки. Раніше ж ставилися і з кантюпера, а тепер навіть зі скрапбука не можу. Мені так нецікаво.
Заведу краще блоґ на блоґспоті, може, там менше буде матючників і збоченців.
Завів.

Ох, турки, турки...

Долучуся до хору тих, кому здається, що методи передвиборної агітації в нас тупі, дегенеративні, імбецильні, даунські. Наставити ідіотських шатрів і в кожному морозити дві-три проплачені душі - вершина "креативу" творчості. Це ж вони і до управління країною так само підходитимуть - плоско-паралельно.
Якось мені трапилось бути в Ісламбулі напередодні якихось їхніх виборів. Так, знаєте, у них партійних наметів нема. От відсталі люди. Натомість по місту їздять бусики, прикрашені партійною символікою, гучномовцями та портретатми кандидатів. Пики в кандидатів такі, що наші супроти них здаються дошкільнятами. Щойно бусик побачить більш-менш пристойну групу людей - одразу туди завертає. З бусика вискакує артист і починає співати/танцювати. Народ охоче слухає/дивиться, ляпає в долоні. Та тут спідтишка вилазить партійний активіст і починає впарювать народу матеріали свого кандидата. Народ миттю розбігається. Але ж то турки, вони ці прийому знають. А наших, думаю, ще можна на це підловити. Бо жалько тих, що в шатрах мерзнуть...
Ото в чорному куздюмі – турецький партійний активіст.