КЛИЧУ, КЛИЧУ, НЕ ДОКЛИЧУСЬ

Мені часом закидають, що я в перекладах не вживаю кличного відмінка. Коли я вчився, він був тільки "кличною формою", а відмінком став у сумбурному "жовто-бурячковому" правописі 1991 року. Хочу трохи роз'яснити свій підхід.
Питання перше: як убгати в кличну форму слова: свідок, покупець, продавець, суддя, пес, кравець, боєць, знавець, гусляр, маляр, сторож, тесляр, школяр? А прізвища Глібов, Ковалів, Пушкін, Романишин, Тютчев, Чапаєв, Щоголів? Чинний правопис вимагає СТАВИТИ ці прізвища в "кличному відмінку". Просто анекдот.
( Read more... )

РЕВЕ ТА СТОГНЕ

Панство, а хто отак зразу, без словників, відрухово, перекладе солов'їною назву великої американської ріки Mississippi? Не соромтесь, це не для того, щоб з вас поглузувати. Це для науки! І вже написавши, подивіться у словник. Після! Не ДО! Для науки!

МІСІ-ПІСІ

Періодично в українському суспільстві вибулькує тема нового правопису. Бажання змінити щось - а то й усе - часом аж через край хлюпає. При тім, що охочі до змін найчастіше не знають того, що зібралися міняти. Мовознавці теж до змін вельми охочі - бо хочеться лишитись на скрижалях... Між тим, змін, які справді, НМД, необхідні, ніхто не пропонує. Одна з таких, знову ж НМД, змін - зменшення слів з подвоєннями. Ну якого дідька писати Бессарабський ринок, чи Голландія, чи та ж Міссісіпі. У попередньому пості було поставлено експеримент - як людям підсвідомо хочеться писати деякі слова. Більшість пише: Місісіпі.
( Read more... )