Люди. Або Ще трохи наукового.

[zieg]

Наприкінці 70-х, на початку 80-х була така модна наукова фішка - ізольовані протопласти. Це коли з клітини обдирали оболонку й лишали її з усіма клітинними кишками назовні, без "шкіри". І примушували так жити, а потім нарощувати нову "шкіру". І, буцімто, певними маніпуляціями з такого ізольованого протопласта можна було виростити цілий організм. Ви собі уявляєте? Овечка Доллі, одно слово. Але в нашому випадку мали вирощувати виноград. Красиве і корисне, троянди й виноград. Ого-го які перспективи. Філоксера, інші хвороби - все буде нестрашно, якщо вдасться розмножувати джерело іскристої радості з однієї обдертої клітинки. І займався цим молодий аспірант П., комсорг Інституту ботаніки. Оскільки він більше віддавався не науковій, а комсомольській роботі (що в ті совіцькі часи було цілком правильно), то ізольовані протопласти трохи занехаяв. А тут підоспів час звітувати саме за наукову діяльність, а не за проведені атестації та зібрані членські внески. І – уявляєте? – виявилося, що в нього все гаразд. Заходить комісія на чолі з директором Інституту, академіком Ситником в оранжерею, дивиться – якими гарненькими рівненькими рядочками зеленіють, тягнуться до сонечка сформованими листочками рослинки, вирощені з товчених, обпатраних, облущених, обварених, кислотами та препарувальними голками мучених клітинок! Ну все, кандидатську, вважай, захищено, лишилися формальності. Але... Ви думаєте, комусь у відділі потрібен молодий, партійний кандидат наук? Та ще й чоловік. Ха! Конкурент за посади та привілеї. І що робить одна вчена дама? На очах у директора, ретельно розрахувавши траєкторії поглядів, бере й ефектно висмикує виноградну Доллі з ґрунту. І... І виявляється, що рослинка росте з якоїсь палички... У виноградарстві ця паличка називається чубук. І саме ними, живцями-чубуками споконвіку розмножують виноград. Тобто комсомольський секретар і перспективний аспірант замість морочитися з клітинами-препаратами-мікроскопами, взяв і натицяв у землю чубуків... Ну, був шкандаль, П. втік на лікарняний, з аспірантури його здається, вигнали... А міг би дорости до член-кора.

Comments

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Ба більше. У 1973 році нас, першокурсників-біологів, зганяли в актовий зал університету дивитися пропагандистський фільм "Вбивця відомий" - про жахливих українських буржуазних націоналістів. Перед фільмом коротку лекцію про цих запроданців, посіпак і злочинців прочитав доцент Фіноґєєв. А зі вступним словом виступив такий собі П.Кононенко. Не пам'ятаю, чи був він тоді доктором і яких наук, але що очолював напрям "боротьба з українським буржуазним націоналізмом", то це факт. Після незалежності він очолив Інститут українознавства, "Утвердив українознавство як інтегративну науку та філософію виховання й освіти". Бо прозрів, мабуть. Апостол Павло епохи незалежності.

[wolfenstein-ua.livejournal.com]

Таких "прєспособлєнцев" серед старої гвардії полічити важко. У нас викладач Ш. до 1991 року був завзятим комуністом, а після став прихильником українського націоналізму, ненависником негрів і автор нової версії Конституції України від партії "Свобода".