Воєнна лірика

[zieg]

У гуртожитках студмістечка на Ломоносова був такий народний звичай - до вахтера прикріпляти чергового студента. До телефону покликати, посидіти, поки вахтер обідає тощо. Якось і я чергував. З вахтершею, яку звали чи то Роза Яковлєвна чи Роза Міхайловна. Утім, за яскраву зовнішність у четвертому гуртожитку її називали просто Кармен. Кармен любила випити і в день мого чергування причастилася особливо. Під дією причастя трохи розслабилася й зізналась, що в окупацію працювала у німців перекладачкою (так-так, мені теж цікаво). І не тільки це. Вона ще й наспівала мені кілька добрих німецьких пісень, зокрема, Wenn die Soldaten та Lili Marlen. Виявилося, що в цих піснях нема нічого фашистського! Он воно як.
Wenn die Soldaten
durch die Stadt marschieren,
Öffnen die Mädchen
die Fenster und die Türen.

Comments

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Думаю, що це просто такі вигадані слова, як "я парамела, я чіпурела"