У мене раз-по-раз складається враження, що Грицак не український, а польський чи німецький історик. Принаймні з погляду тих країн і їхніх інтересів пан Грицак глаголить. А ще, якось доводилося дивитися програму на польському ТБ, канал національних меншин. Так от там Грицак на певній конференції з молоддю і журналістами польських медій оповідав людові (польською мовою) про те, що для України краще, якщо Янукович стане президентом, бо, мовляв, якщо Тимошенко прийде до владе - то на всі десять років, а якщо Янукович - то тільки на п’ять. Підсумовуючи скажу, що каламутна особа той Грицак. Але у нас, у Львові його нерідко за кумира мають...
А ще, його тверді надії на те, що Польща увіпхне Україну до европейської унії, як свого часу німці поляків, і взагалі, що поляки відіграють ту ж роль у модерній історії України, що й німці у польській мені видають дуже й дуже утопічними. І ще Грицак дуже любить націоналістів критикувати. І робить то набагато частіше, аніж реґіоналів-комуняків.
Та я зі зразками цього ґувна знайомий. Пшеки пшекають глибше, ніж кацапи з їхнім тупим "салом" і "єдіньім народом", а дати їм відсіч нема кому. Та нехай. Здохнуть од власної жовчі. Учила їх історія, учила - і нічого не навчила.
Проблема, я думаю, не в точці зору Грицака. Проблема в тому, що в наявності замало людей, які мають аргументовану точку зору (на відміну від символу віри). Від того, що Степан Андрійович не є персональним героєм Грицака, від Степана Андрійовича не відпаде. Хай буде багато істоиків такого ж масштабу і хай вони на рівні полемізують з української точки зору. Події ХХ сторіччя скоріше трагедія, ніж матеріал для агітпропу з одного чи іншого боку. Ми не знаємо, чому було написано i весело послухать його, як вiн заспiває думу про те, що давно дiялось, як боролися ляхи з козаками; весело... а все таки скажеш: "Слава богу, що минуло" але в нас немає певності, що це було лише спробою обдурити цензора.
Ми бачимо, яка склалася суспільно-політична ситуація. Станіслав Лем писав - якщо в країні є влада і є опозиція, то годі сподіватися, що версій її історії буде дві. Буде щонайменше 18. На біду, опозиція - а саме етнічні українці, що докотились до опозиційності у "власній" країні - не має своїх речників, які системно, на наукових засадах могли б вести ідеологічну боротьбу з цими йосиповичами. А якщо дехто і є, хай це навіть ситуативний союзник, то він позбавлений інформаційних засобів донести свою думку до ширших кіл українців. Тому й програємо ідейно - наприклад, з червоним ганчір'ям у Львові - бо не можемо пояснити своєї позиції. Поки не придумаємо, як тепер модно казати, асиметричної відповіді, будемо під припічком.
Важливий додаток-виправлення до того, що я написав.
Є два різних питання: "чи є Степан Андрійович героєм" і "чи є Степан Андрійович символом". Перший статус є персональною характеристикою людини. Другий -- скоріше характеристикою суспільства. Я думаю Грицак ці два питання розрізняє, але їх часто навмисно змішують. Якщо те, що Грицак пише про героїв, не сприймати як поради щодо встановлення символів (символів покоління, нації і т.ін.), то з Грицаком може погодилось би набагато більше людей. Персонажі, про яких він пише, можливо дійсно більші герої в персональному сенсі. У випадку ж з Бандерою його позицію символа часто вимагають підтвердити "статусом найкрутішого героя". А якщо він не "найкрутіший", то хай, мовляв, і не буде символом. Отут все і починається.
Щодо "дефекту головного дзеркала", то я з цим погоджуюсь, але мені здається, що це більше загальне й масштабне питання ніж особистість Грицака, чи навіть Степана Андрійовича.
Це філосопічеські тонкощі, в бою не до них. А ми в бою, ми програємо цей бій, цю битву і, Боже збав, війну. А згаданий Герцик тим часом коригує ворожий вогонь.
http://cy-gb.facebook.com/group.php?gid=27868690481&v=wall http://www.facebook.com/group.php?gid=39977206085 http://forum.historia.org.pl/topic/6219-czy-kiedykolwiek-lwow-do-nas-wroci/ http://www.pardon.pl/artykul/9384/polacy_chca_wielkiej_polski_odzyskamy_lwow і ще багато-багато чого шкварчить лядський перехняблений язик.
Гм, переконливо... Хоча відразу зауважу, що я спілкувався переважно з науковцями і з польським середнім класом. З тамтешніми гегемонами і "армією мохерових беретів" (аналог українських бабушок - фанаток Натальміхални) якось не перетинався :) Спілкування з "кресов"яками" - уродженцями Західної України - кажуть, ще те задоволення...
Але в будь-якому випадку, відмінність від руссо-патріото явно кидається в очі. Серед останніх чи не кожен перший наочно підтверджує давній постулат: "Де починається українське питання, там закінчується російська демократія".
По сабжу: кожен, хто ставив за мету незалежність держави, заслуговує вважатися героєм. Такою є світова практика. Але і про їхні прорахунки та недоліки теж варто говорити сміливіше. Інакше таке замовчування гратиме проти нас. ІМХО, звісно.
На жаль, судячи з читаного в Неті, та баченого на Ю-тюбі (там є чимала добірочка пшеколайна), можна сказати й так: "Де починається українське питання, там закінчується польський здоровий глузд".
Не заперечую, дурнів скрізь вистачає. Хоча видається, що зі Східної Європи у плані реваншизму угорці дадуть Польщі фору. В тому числі і в діях щодо України. Там уже не Інтернет-писанина, а цілком реальні державні кроки...
no subject
Date: 2011-06-02 10:06 am (UTC)А ще, якось доводилося дивитися програму на польському ТБ, канал національних меншин. Так от там Грицак на певній конференції з молоддю і журналістами польських медій оповідав людові (польською мовою) про те, що для України краще, якщо Янукович стане президентом, бо, мовляв, якщо Тимошенко прийде до владе - то на всі десять років, а якщо Янукович - то тільки на п’ять.
Підсумовуючи скажу, що каламутна особа той Грицак. Але у нас, у Львові його нерідко за кумира мають...
no subject
Date: 2011-06-02 10:11 am (UTC)І ще Грицак дуже любить націоналістів критикувати. І робить то набагато частіше, аніж реґіоналів-комуняків.
no subject
Date: 2011-06-02 11:03 am (UTC)no subject
Date: 2011-06-02 11:04 am (UTC)no subject
Date: 2011-06-02 11:36 am (UTC)http://www.youtube.com/watch?v=Pb1ie_jJU1o&NR=1
і у сусідніх роликах можна побачити польську Хвохвуддю.
no subject
Date: 2011-06-02 11:39 am (UTC)Отут, наприклад
http://www.youtube.com/watch?v=k8DiuVT2PLQ&feature=related
no subject
Date: 2011-06-02 02:08 pm (UTC)no subject
Date: 2011-06-02 04:46 pm (UTC)no subject
Date: 2011-06-02 05:16 pm (UTC)http://gazeta.ua/articles/grycak-jaroslav/382643
no subject
Date: 2011-06-02 05:31 pm (UTC)осьо найсвіжіше - Hrytsak Russian Edition ™
Date: 2011-06-02 09:18 pm (UTC)Re: осьо найсвіжіше - Hrytsak Russian Edition ™
Date: 2011-06-02 09:18 pm (UTC)але інтерв’ю дуже характерне
no subject
Date: 2011-06-03 01:38 am (UTC)i весело послухать його, як вiн заспiває думу про те, що давно дiялось, як боролися ляхи з козаками; весело... а все таки скажеш: "Слава богу, що минуло"
але в нас немає певності, що це було лише спробою обдурити цензора.
Re: осьо найсвіжіше - Hrytsak Russian Edition ™
Date: 2011-06-03 05:41 am (UTC)no subject
Date: 2011-06-03 05:49 am (UTC)додаток до мого тексту
Date: 2011-06-05 11:17 pm (UTC)Є два різних питання: "чи є Степан Андрійович героєм" і "чи є Степан Андрійович символом". Перший статус є персональною характеристикою людини. Другий -- скоріше характеристикою суспільства. Я думаю Грицак ці два питання розрізняє, але їх часто навмисно змішують. Якщо те, що Грицак пише про героїв, не сприймати як поради щодо встановлення символів (символів покоління, нації і т.ін.), то з Грицаком може погодилось би набагато більше людей. Персонажі, про яких він пише, можливо дійсно більші герої в персональному сенсі. У випадку ж з Бандерою його позицію символа часто вимагають підтвердити "статусом найкрутішого героя". А якщо він не "найкрутіший", то хай, мовляв, і не буде символом. Отут все і починається.
Щодо "дефекту головного дзеркала", то я з цим погоджуюсь, але мені здається, що це більше загальне й масштабне питання ніж особистість Грицака, чи навіть Степана Андрійовича.
Re: додаток до мого тексту
Date: 2011-06-06 06:12 am (UTC)no subject
Date: 2011-06-20 01:45 pm (UTC)no subject
Date: 2011-06-20 02:25 pm (UTC)http://www.facebook.com/group.php?gid=39977206085
http://forum.historia.org.pl/topic/6219-czy-kiedykolwiek-lwow-do-nas-wroci/
http://www.pardon.pl/artykul/9384/polacy_chca_wielkiej_polski_odzyskamy_lwow
і ще багато-багато чого шкварчить лядський перехняблений язик.
no subject
Date: 2011-06-20 03:01 pm (UTC)Але в будь-якому випадку, відмінність від руссо-патріото явно кидається в очі. Серед останніх чи не кожен перший наочно підтверджує давній постулат: "Де починається українське питання, там закінчується російська демократія".
По сабжу: кожен, хто ставив за мету незалежність держави, заслуговує вважатися героєм. Такою є світова практика. Але і про їхні прорахунки та недоліки теж варто говорити сміливіше. Інакше таке замовчування гратиме проти нас. ІМХО, звісно.
no subject
Date: 2011-06-20 06:58 pm (UTC)no subject
Date: 2011-06-20 08:25 pm (UTC)no subject
Date: 2011-06-20 08:44 pm (UTC)