Плутані думи про Зло

[zieg]

Зразу зазначу, що плутаються думи в системі осяжних для мого людського мозку законів фізики.

         Відносність Зла

Що одному зло, іншому добро. І це стосується не тільки людей.

 Нібито є Абсолютне Зло — те, що сприяє наростанню ентропії, прискорює теплову смерть Всесвіту.

 Життя з цього погляду — Зло, бо ж воно, зменшуючи ентропію в собі, в живих системах, збільшує її навколо себе, поза живими системами. З другого погляду, Життя, як форма перетворення енергії, або, по-старосвітському, “форма існування матерії”, не може бути Злом щодо самого себе. І, думаю, щодо Творця. Ставив же він якесь завдання, якусь мету, створюючи Життя. Але про це — нижче.

 Життя в “біоцентричній” системі координат = Добро.  Тому те, що йому протидіє — Зло. Зло — альтернатива Життю. Зло — те, що утискає Життя, аж до знищення. Те, що заважає реалізувати генетичний потенціал клітини, органа, організму, популяції.
Та чи можна вважати Злом абіотичні чинники?
А біотичні?

Вовчик — зло для зайчика, але це зло стримуване — умінням зайчика тікати, маскуватися, ситістю вовчика, його віком, здоров'ям... Якщо ж вовчик почне вбивати зайчиків без стриму, без меж і без кінця, то він стане Абсолютним Заячим Злом.  Однак вовк — елемент екосистеми  і діє в межах її параметрів. Абсолютним Заячим Злом він став би тільки в разі розбалансованості екосистеми. Це коли гусінь, сарана, лемінги, не маючи стриму, вижирають свою кормову базу й гинуть самі.

 Зло — це сила, що не піддається регулюванню біотичними чинниками (і діє поза межами наявних параметрів екосистеми).

Зло — це відсутність регуляторів, відсутність збалансованості.

Нинішня Людина щодо Природи виступає, як Абсолютне Зло — нищить живе, не відчуваючи зворотного зв'язку.  Водночас деяка частина Людства, чинячи, як Абсолютне Зло, не може бути Абсолютним Злом, бо є носієм цілком особливої форми перетворення Енергії (“існування матерії”) -- Розуму.

Але для чого існує Розум? Яке його завдання й мета? Тобто — яке завдання й мета Людства?

Думаю, завдання й мета Людства — досягнення Абсолютної Швидкості Інформаційних Процесів. Перетворення на Бога.

З цього випливає, що теперішній Бог теж діє в рямцях “наших” законів фізики, а отже, зазнає впливу ентропії і з часом умре?

 Чи встигне Людство, людський Розум до того часу вийти з лялечки?

 Зло — те, що протидіє Розуму. 

 * * *
Повернусь до біологічного Зла.

І тут я починаю плутатись і суперечити сам собі.

“ Організменне” Зло.

Навіть не знаю, чи можна ТУТ до Зла залічити  біотичні чинники? Тоді Зло, що діє на рівні організму, можна означити так: Біотичні чинники, що протидіють існуванню та цілковитому розвитку організму, себто реалізації його біологічного потенціалу. Абіотичні чинники в такій самій ролі можна вважати тим, що народ називає “лиха доля”.
Якщо ж усе таки триматися думки, що біотичні чинники за жодних обставин не Зло, то Злом слід називати усвідомлену (чи, краще, самоусвідомлену) силу — і далі за текстом.

“Популяційне” Зло —  розрегульованість, розбалансованість дії біотичних чинників, що призводить до скорочення популяції.

“Етнологічне” чи “етнічне” Зло. Етнос — це популяція Людини розумної,   характерна особливим, притаманним тільки їй  способом обробки, збереження та передачі інформації.  Сукупність екологічних та культурних чинників, що скорочують ареал етносу та протидіють пришвидченню інформаційних процесів у ньому — абсолютне й безсумнівне Зло щодо Етносу. І не тільки щодо Етносу, а й щодо Бога.

 “Особове” чи “особисте” Зло. Для соціуму я колись виробив таку формулу: Зло — це експлуатація чужої енергії. Якщо нею керуватися в житті, то можна стати праведником. Або навпаки, лиходієм.
Не хочу тут писати про “суспільно необхідну кількість Зла”, бо можна загрузнути в цій темі навіки.

Comments

Re: Dawkins Selfish Gene

[magner58.livejournal.com]

"Злом для системи було б те, що руйнує блок пам'яті (РНК, ДНК) або системи відтворення"

Хз чим руйнація відрізняється від урізноманітнення (воно далеко не завжди на користь).

Re: Dawkins Selfish Gene

[kot-vasily.livejournal.com]

зло -- усвідомленний чинник руйнації цілісної системи і неусвідомлена запорука урізноманітнення (диявол, що ховається в деталях, є творчим началом, що руйнує те, на місці чого з'явиться інше).

Re: Dawkins Selfish Gene

[magner58.livejournal.com]

Тобто диявол==бог?

Re: Dawkins Selfish Gene

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Я так думаю: Бог - це Творець. Диявол - Руйнатор. Тобто знак = не годиться. Крім того, Бог, думаю, особистість, а диявол - сукупність наділених самоусвідомленням сил.

Re: Dawkins Selfish Gene

[kot-vasily.livejournal.com]

А Пан думав, що в Смарагдове місто потрапив? Авже ж бо. Бо Бог є все, альфа і омега, coincidencia oppositorum і прочая...

Re: Dawkins Selfish Gene

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Я так думаю: що Бог створив сутності, наділені свободою волі, такі собі боженята. А вже у волі цих сутностей вибір - іти до Бога чи проти, себто бути дияволом. А оскільки сії сутності і створені Ним, і є Його тілом (ну да, Єдиним полем), то ти маєш цілковиту рацію.

Re: Dawkins Selfish Gene

[kot-vasily.livejournal.com]

По-перше, радше б я мав не рацію, а якийсь інший шмудак (себто гаджет англійською).
По-друге, Бог - це яблучна людинка Мандельброта, і все навколо нього -- його відбиття та друзки -- аж до найменшостей. Хаос найменшостей втрачає для кінечого зору закономірність і постає субгомогенатом. Але він не є гомогенатом, він так само відтворює основний закон.

Для візуалізації я люблю усілякі фрактальні мультики, от хоч би цей:
http://youtu.be/W9AZEGfflTA