Плутані думи про Зло

[zieg]

Зразу зазначу, що плутаються думи в системі осяжних для мого людського мозку законів фізики.

         Відносність Зла

Що одному зло, іншому добро. І це стосується не тільки людей.

 Нібито є Абсолютне Зло — те, що сприяє наростанню ентропії, прискорює теплову смерть Всесвіту.

 Життя з цього погляду — Зло, бо ж воно, зменшуючи ентропію в собі, в живих системах, збільшує її навколо себе, поза живими системами. З другого погляду, Життя, як форма перетворення енергії, або, по-старосвітському, “форма існування матерії”, не може бути Злом щодо самого себе. І, думаю, щодо Творця. Ставив же він якесь завдання, якусь мету, створюючи Життя. Але про це — нижче.

 Життя в “біоцентричній” системі координат = Добро.  Тому те, що йому протидіє — Зло. Зло — альтернатива Життю. Зло — те, що утискає Життя, аж до знищення. Те, що заважає реалізувати генетичний потенціал клітини, органа, організму, популяції.
Та чи можна вважати Злом абіотичні чинники?
А біотичні?

Вовчик — зло для зайчика, але це зло стримуване — умінням зайчика тікати, маскуватися, ситістю вовчика, його віком, здоров'ям... Якщо ж вовчик почне вбивати зайчиків без стриму, без меж і без кінця, то він стане Абсолютним Заячим Злом.  Однак вовк — елемент екосистеми  і діє в межах її параметрів. Абсолютним Заячим Злом він став би тільки в разі розбалансованості екосистеми. Це коли гусінь, сарана, лемінги, не маючи стриму, вижирають свою кормову базу й гинуть самі.

 Зло — це сила, що не піддається регулюванню біотичними чинниками (і діє поза межами наявних параметрів екосистеми).

Зло — це відсутність регуляторів, відсутність збалансованості.

Нинішня Людина щодо Природи виступає, як Абсолютне Зло — нищить живе, не відчуваючи зворотного зв'язку.  Водночас деяка частина Людства, чинячи, як Абсолютне Зло, не може бути Абсолютним Злом, бо є носієм цілком особливої форми перетворення Енергії (“існування матерії”) -- Розуму.

Але для чого існує Розум? Яке його завдання й мета? Тобто — яке завдання й мета Людства?

Думаю, завдання й мета Людства — досягнення Абсолютної Швидкості Інформаційних Процесів. Перетворення на Бога.

З цього випливає, що теперішній Бог теж діє в рямцях “наших” законів фізики, а отже, зазнає впливу ентропії і з часом умре?

 Чи встигне Людство, людський Розум до того часу вийти з лялечки?

 Зло — те, що протидіє Розуму. 

 * * *
Повернусь до біологічного Зла.

І тут я починаю плутатись і суперечити сам собі.

“ Організменне” Зло.

Навіть не знаю, чи можна ТУТ до Зла залічити  біотичні чинники? Тоді Зло, що діє на рівні організму, можна означити так: Біотичні чинники, що протидіють існуванню та цілковитому розвитку організму, себто реалізації його біологічного потенціалу. Абіотичні чинники в такій самій ролі можна вважати тим, що народ називає “лиха доля”.
Якщо ж усе таки триматися думки, що біотичні чинники за жодних обставин не Зло, то Злом слід називати усвідомлену (чи, краще, самоусвідомлену) силу — і далі за текстом.

“Популяційне” Зло —  розрегульованість, розбалансованість дії біотичних чинників, що призводить до скорочення популяції.

“Етнологічне” чи “етнічне” Зло. Етнос — це популяція Людини розумної,   характерна особливим, притаманним тільки їй  способом обробки, збереження та передачі інформації.  Сукупність екологічних та культурних чинників, що скорочують ареал етносу та протидіють пришвидченню інформаційних процесів у ньому — абсолютне й безсумнівне Зло щодо Етносу. І не тільки щодо Етносу, а й щодо Бога.

 “Особове” чи “особисте” Зло. Для соціуму я колись виробив таку формулу: Зло — це експлуатація чужої енергії. Якщо нею керуватися в житті, то можна стати праведником. Або навпаки, лиходієм.
Не хочу тут писати про “суспільно необхідну кількість Зла”, бо можна загрузнути в цій темі навіки.

Comments

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Я собі так думаю, що темряви справді нема. А світло є скрізь, просто в різній формі. А Зло... Зло, на жаль існує. І далеко не як випадковість. Я там вище кілька дефініцій Зла запропонував. А люди ще й доповнили.

[yuriori.livejournal.com]

Ще декілька цитат, з вашого дозволу, розвантажу стек на цю тему, щоб потім вільніше було свої думки висловлювати:
Любомир Гузар:
"... ми, християни, знаємо, бо маємо Святе Письмо. Але навіть якщо ти не християнин і взагалі людина невіруюча, ти можеш за допомогою свого розуму зробити правильні висновки. Якщо ти заробив щось своєю працею, а в тебе теє відібрали, то чи є це добром?" - збігається з Вашим визначенням: "Зло — це експлуатація чужої енергії"
Ще звідти ж: "Мирослав Маринович сказав: до ХХ століття світ був біполярним, з чітким поділом на добро і зло. Але в ХХ столітті з'явились Гітлер і Сталін. Їхній смертельний двобій призвів до того, що полюси добра і зла розмагнітились".
Я думаю, що так було завжди, просто коли ми дивимось назад, то бачимо легенди і міфи, а не дійсність, а в них все, за визначенням, полярно.
Головне, по моєму, в етичній системі координат треба розрізнити Зло активне - навмисне і те зло, що є синонімом нещастя. Тоді буде простіше визначати.
«Нас всех прядёт судьбы веретено В один узор»
а ми бачимо узор цієї тканини фрагментами й зі злого боку.

До речі, деякі церкви заперечують знедавна існування диявола чи сатани.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Я там писав, що Зло, котре перебуває поза екологічними чинниками, воно, власне, і є Зло. На котре ви каже "Активне Зло". А ті абіотичні та біотичні чинники (разом = екологічні чинники), котрі заважають нам жити, то - лиха доля. Нещастя - якщо у вашій термінології. Мені прагнулось описати Зло поза етикою, в рямцях термодинаміки. Я б не абсолютизував Сталіна до рівня Зла. І тим паче Гітлера. Справжнє Зло стояло за ними і керувало ними. Вони - тільки інструмент.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

А от з дияволом чи сатаною питання цікаве. Я б шукав його серед людей.