Плутані думи про Зло

[zieg]

Зразу зазначу, що плутаються думи в системі осяжних для мого людського мозку законів фізики.

         Відносність Зла

Що одному зло, іншому добро. І це стосується не тільки людей.

 Нібито є Абсолютне Зло — те, що сприяє наростанню ентропії, прискорює теплову смерть Всесвіту.

 Життя з цього погляду — Зло, бо ж воно, зменшуючи ентропію в собі, в живих системах, збільшує її навколо себе, поза живими системами. З другого погляду, Життя, як форма перетворення енергії, або, по-старосвітському, “форма існування матерії”, не може бути Злом щодо самого себе. І, думаю, щодо Творця. Ставив же він якесь завдання, якусь мету, створюючи Життя. Але про це — нижче.

 Життя в “біоцентричній” системі координат = Добро.  Тому те, що йому протидіє — Зло. Зло — альтернатива Життю. Зло — те, що утискає Життя, аж до знищення. Те, що заважає реалізувати генетичний потенціал клітини, органа, організму, популяції.
Та чи можна вважати Злом абіотичні чинники?
А біотичні?

Вовчик — зло для зайчика, але це зло стримуване — умінням зайчика тікати, маскуватися, ситістю вовчика, його віком, здоров'ям... Якщо ж вовчик почне вбивати зайчиків без стриму, без меж і без кінця, то він стане Абсолютним Заячим Злом.  Однак вовк — елемент екосистеми  і діє в межах її параметрів. Абсолютним Заячим Злом він став би тільки в разі розбалансованості екосистеми. Це коли гусінь, сарана, лемінги, не маючи стриму, вижирають свою кормову базу й гинуть самі.

 Зло — це сила, що не піддається регулюванню біотичними чинниками (і діє поза межами наявних параметрів екосистеми).

Зло — це відсутність регуляторів, відсутність збалансованості.

Нинішня Людина щодо Природи виступає, як Абсолютне Зло — нищить живе, не відчуваючи зворотного зв'язку.  Водночас деяка частина Людства, чинячи, як Абсолютне Зло, не може бути Абсолютним Злом, бо є носієм цілком особливої форми перетворення Енергії (“існування матерії”) -- Розуму.

Але для чого існує Розум? Яке його завдання й мета? Тобто — яке завдання й мета Людства?

Думаю, завдання й мета Людства — досягнення Абсолютної Швидкості Інформаційних Процесів. Перетворення на Бога.

З цього випливає, що теперішній Бог теж діє в рямцях “наших” законів фізики, а отже, зазнає впливу ентропії і з часом умре?

 Чи встигне Людство, людський Розум до того часу вийти з лялечки?

 Зло — те, що протидіє Розуму. 

 * * *
Повернусь до біологічного Зла.

І тут я починаю плутатись і суперечити сам собі.

“ Організменне” Зло.

Навіть не знаю, чи можна ТУТ до Зла залічити  біотичні чинники? Тоді Зло, що діє на рівні організму, можна означити так: Біотичні чинники, що протидіють існуванню та цілковитому розвитку організму, себто реалізації його біологічного потенціалу. Абіотичні чинники в такій самій ролі можна вважати тим, що народ називає “лиха доля”.
Якщо ж усе таки триматися думки, що біотичні чинники за жодних обставин не Зло, то Злом слід називати усвідомлену (чи, краще, самоусвідомлену) силу — і далі за текстом.

“Популяційне” Зло —  розрегульованість, розбалансованість дії біотичних чинників, що призводить до скорочення популяції.

“Етнологічне” чи “етнічне” Зло. Етнос — це популяція Людини розумної,   характерна особливим, притаманним тільки їй  способом обробки, збереження та передачі інформації.  Сукупність екологічних та культурних чинників, що скорочують ареал етносу та протидіють пришвидченню інформаційних процесів у ньому — абсолютне й безсумнівне Зло щодо Етносу. І не тільки щодо Етносу, а й щодо Бога.

 “Особове” чи “особисте” Зло. Для соціуму я колись виробив таку формулу: Зло — це експлуатація чужої енергії. Якщо нею керуватися в житті, то можна стати праведником. Або навпаки, лиходієм.
Не хочу тут писати про “суспільно необхідну кількість Зла”, бо можна загрузнути в цій темі навіки.

Comments

[kot-vasily.livejournal.com]

Біологічні системи є об'єктивними, добре вивченими і достатньо складними, щоб до них приміряти загальні закони. Твоє формулювання, загалом стосується будь-якої самовідтворюваної системи, в середині якої угніздився черв інформації.

Розширення закладене в ітеративну сутність розвитку системи (у найпростішому вигляді -- тріади Гегеля): коли система стає великою настільки, що сама не втримує своєї стабільності, деякий гетерогенний елемент, випадково доданий до неї,може збільшити її стійкість, але водночас збільшує і кількість елементів, а відтак і ентропійність. І так -- по спіралі вгору.

Це механізм розширеного самовідтворення -- "налипання" 1-2-3-4 елементів.

Система самовідтворюється сліпо, елімінується 99,99999999999999999999999% випадкових варіантів, одна абсолютно неймовірна комбінація лишається. Тому в більш складних та саморегульованих системах розширене самовідтворення закладене ще з добіологічних часів. Збільшення зворотного зв'язку, поява у системи прогностичних, каузальних здібностей призводить до гальмування розширеності самовідтворення, проте тут на найрозумнішу і найзбалансованішу систему чигає абсолютне зло.

Вчора було абсолютно безглуздо вбито нашого однокурсника Володимира Єсипенка, цілком самодостатнього "батенькина синочка", професорського сина, успішного трієчника, котрий мав усе в цьому житті, його родина була збалансованою, добре забезпеченою, сам він мав яхту, якій присвячував весь свій вільний час -- така розвага, знаєш, не для заробітчан на кшталт нас із тобою, -- і аж раптом, коли він приїхав на вокзал зустрічати дружину, на парковці його задушили паском безпеки, щоб забрати гаманець і ноутбук.

Ось тобі і абсолютне зло у своїй конкретній формі.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Опа! Про Єсипенка - це просто... просто... Ну ти бачиш! Тепер не зможу думати про філософічеське... Чого це безноса почала бити по успішних? Женя, Єсипенко, перед тим крижана бурулька вбила матір Зенюк...