![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
ТАНЬЧИКИ
Блоґосхверу розворушив диктор "Мусік-радіо" Влад Тітов, сказавши про "балерину в тАнку"... Мусю повторить свій запис од October 16th, 2008
ПРОТИТАНКОВА ЛІРИКА
У пошуках пародійного натхнення покопирсався в поетичному Інтернеті. Хотілося чогось такого конкретно графоманського, такого, щоб "кров-любов", "кохання-зітхання-бажання", "Україна-руїна".... Дзуськи. Там ще страшніше, ніж "кров-любов" та "кохання-зітхання". Там тотальна, безпросвітна безграмотність і бездарність. Нє, ну є декілька піїтів сяк-таких, але і їм грамотності позичати й позичати... От Марина Соколян - начебто нічого "поетка", а пише:
Далекі сурми сірого світанку
З-за рогу світу кличуть сірий день
Аби життя крутнулося у танку
Нещирих слів, удаваних натхнень.
Римує "світанку - у танку". Це кльово - життя крутиться в танку, чавлячи гусеницями всіх, хто не чує сурм далеких. Осьо вам, гади! Хоча - тут ще можливі різночитання і різнотлумачення, мовляв, це такий супер-дупер образ - життя, мов у танку. Та натрапляю ще на одного віршомаза - Івана Кушніра. Це теж, нічтоже сумняся, римує "світанку - у танку".
Я тебе цілував до світанку,
Я тебе цілував у росі,
Ми кружляли в модерному танку:
Я і ти у дівочій красі.
Твої губи казали: “не треба”,
Твої руки благали: “пусти”,
Але очі, закривши півнеба,
Шепотіли мені: “їх прости”.
Далі виявляється, що автір, хоч і відзначався дівочою красою, все-таки здійснив своїй подрузі дефлорацію - таки в танку, але вже в іншому. У класичному.
Ми кружляли в класичному танку:
Я і ти у жіночій красі.
Треба буде частіше заходити на "Бронесайт" Чобітька, щоб збагнути, чим модерний танк одрізняється від класичного. Мотором? Бронюванням? Озброєнням? Хоч би там як, але бачивши танки Т-64Б і Т-72 зсередини, сумніваюся, що здійснити в них коїтус узагалі можливо. Навіть звичайний, не те що пов'язаний з позбавлянням цноти. Можна багато ґуль понабивати.
О, іще один любитель попалити соляру. Станіслав Бойко:
Не кружляли ми з тобою в танку,
Не палав цілунок на устах.
З поночі, до самого світанку
Не носив тебе я на руках.
Новий танкіст. Володимир Ляшкевич:
Кружляє в танку заметілі
в стосунках заблукала пара,
блукають пальці побілілі
і побіліла в них гітара.
З другого боку, може і автірка, й три автіра мали на увазі не танк а танОк? Тоді наголос був би "у танкУ", а не в "тАнку". Ні, не мали вони такого на увазі. Я не вірю, що людина, яка береться писати вірші, аж така тупа, і не знає, що "танок" - це те, що російською буде "харавод". А для "харавода" дві душі мало. Не менше трьох треба. Груповуха якась виходить. Диво, що "твої губи казали "не треба"... Жанр вимагає вигуків: "О єс, о єс, о єс!"
ПРОТИТАНКОВА ЛІРИКА
У пошуках пародійного натхнення покопирсався в поетичному Інтернеті. Хотілося чогось такого конкретно графоманського, такого, щоб "кров-любов", "кохання-зітхання-бажання", "Україна-руїна".... Дзуськи. Там ще страшніше, ніж "кров-любов" та "кохання-зітхання". Там тотальна, безпросвітна безграмотність і бездарність. Нє, ну є декілька піїтів сяк-таких, але і їм грамотності позичати й позичати... От Марина Соколян - начебто нічого "поетка", а пише:
Далекі сурми сірого світанку
З-за рогу світу кличуть сірий день
Аби життя крутнулося у танку
Нещирих слів, удаваних натхнень.
Римує "світанку - у танку". Це кльово - життя крутиться в танку, чавлячи гусеницями всіх, хто не чує сурм далеких. Осьо вам, гади! Хоча - тут ще можливі різночитання і різнотлумачення, мовляв, це такий супер-дупер образ - життя, мов у танку. Та натрапляю ще на одного віршомаза - Івана Кушніра. Це теж, нічтоже сумняся, римує "світанку - у танку".
Я тебе цілував до світанку,
Я тебе цілував у росі,
Ми кружляли в модерному танку:
Я і ти у дівочій красі.
Твої губи казали: “не треба”,
Твої руки благали: “пусти”,
Але очі, закривши півнеба,
Шепотіли мені: “їх прости”.
Далі виявляється, що автір, хоч і відзначався дівочою красою, все-таки здійснив своїй подрузі дефлорацію - таки в танку, але вже в іншому. У класичному.
Ми кружляли в класичному танку:
Я і ти у жіночій красі.
Треба буде частіше заходити на "Бронесайт" Чобітька, щоб збагнути, чим модерний танк одрізняється від класичного. Мотором? Бронюванням? Озброєнням? Хоч би там як, але бачивши танки Т-64Б і Т-72 зсередини, сумніваюся, що здійснити в них коїтус узагалі можливо. Навіть звичайний, не те що пов'язаний з позбавлянням цноти. Можна багато ґуль понабивати.
О, іще один любитель попалити соляру. Станіслав Бойко:
Не кружляли ми з тобою в танку,
Не палав цілунок на устах.
З поночі, до самого світанку
Не носив тебе я на руках.
Новий танкіст. Володимир Ляшкевич:
Кружляє в танку заметілі
в стосунках заблукала пара,
блукають пальці побілілі
і побіліла в них гітара.
З другого боку, може і автірка, й три автіра мали на увазі не танк а танОк? Тоді наголос був би "у танкУ", а не в "тАнку". Ні, не мали вони такого на увазі. Я не вірю, що людина, яка береться писати вірші, аж така тупа, і не знає, що "танок" - це те, що російською буде "харавод". А для "харавода" дві душі мало. Не менше трьох треба. Груповуха якась виходить. Диво, що "твої губи казали "не треба"... Жанр вимагає вигуків: "О єс, о єс, о єс!"
no subject
я ж можу не гірше, але чомусь вважаю, що так писати (і тим більше таке друкувати) не варто
no subject
no subject
no subject
Але, звісно, "у тАнку" занадто навіть для поезії.
no subject
із рОдів шляхетних
кружляють у тАнку
в замкУ на паркеті
no subject