ОДИН З ДНІВ, ЯКІ Я МАВ БИ ВІДЗНАЧАТИ

[zieg]

У зону я вперше потрапив аж восени. Цікаво було, що ж там. Жовте листя під ногами, яке спочатку міряв військовим ДП-5, не вилазячи з машини. Коло школи в Чорнобилі, де давали їсти, було 3 мілірентґени. Переміряв СРП - ті самі 3. Начальник підсміювався. Потім перестав міряти щоразу, як виходив з УАЗика-таблетки. Їздили по полях, довгим буром я - бо молодий - крутив дірки в землі, через кожні скількись-там сантиметрів виймали пробу, клали в люминьові коробочки, щоб потім визначати вологість ґрунту. Вологість була дуже низька, і Гідромет на основі наших даних зробив владі прогноз, що повені не буде, хоч снігу випало чимало. Гідрологічна ситуація була точнісінько, як цього року. Повені справді не було, однак влада все одно вбухала шалені гроші в обвалування річок та річечок...
Ночували на метеостанції в Поліському, харчувалися в якихось безплатно-комуністичних їдальнях, мрячило, машину нашу міряли з усіх боків дядьки в респіраторах, пропускали-завертали, перепустки перевіряли...
Чотири роки відпрацював з радіоактивною земелькою - і в зоні, й поза зоною. Якщо чесно - не найгірші чотири роки життя.

Comments

[lisyanskyi.livejournal.com]

а який це рік був, коли ви найперше туди потрапили?

[nehrebeckyj.livejournal.com]

1986.

[lisyanskyi.livejournal.com]

цікаве в вас життя, як не крути

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Нє.

[lisyanskyi.livejournal.com]

Кучма на вашій аватарці з вами явно не погоджується) як і я, власне)

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Кучма на аватарці
Теж грає на гітарці.