ПИТАННЯ ДО ДАВНІХ КИЯН

[zieg]

Табакєр знов щось вякав про кінодубляж. і серед іншого сказав таке:
"Когда член политбюро товарищ Щербицкий открыл в Киеве в конце 70-х годов кинотеатр, где в одном зале шли фильмы на английском, в другом на французском языке, слава Богу, у тогдашней прессы хватило ума не обвинять Щербицкого в лоббировании американского кинематографа".
Я живу в Києві з 1973 року і НЕ ЗНАЮ такого кінотеатру. Цікаво, де він був, як називався? Чи цей троцькіст знов збрехав?

Comments

[kinder-makinder.livejournal.com]

заліз прочитати вашу відповідь на мій комент і побачив оце... вибачте, але навіть роззувши очі не бачу, де баркароли "верещить" про розквіт українського кіна. бачу лише що він свідчить про існування кінотеатру. по-моєму ви заганяєтеся) може й не моя справа втручатися в джентельменську розмову, але якось воно вже дуже не тойво має такий вигляд - або я чогось не даганяю - може у вас якийсь задавнений діалог)

[nehrebeckyj.livejournal.com]

То не Баркароли верещить, а такі, як він, "об'єктивісти". Яку тему не зачепи, вони тобі на пальцях доведуть, що все було не так.
Ось один мені був написав:
http://nehrebeckyj.livejournal.com/82910.html
У тому СРСР, де жив я, українська мова була скрізь. Українською виходили газети - у нашому містечку їх було дві і обидві українські. Ми вивчали цю мову у школі. У книгарнях українських книжок (принаймні художніх) нашого містечка було приблизно удвічі більше, ніж російських. При цьому українською мовою можна було придбати дефіцитну у той час перекладну фантастику (російською це буд страшний дефіцит). Українською мовою йшли радіопередачі - новини, музика, дитячі казки про їжачка-лісовичка. Працював український канал ТБ з дідом Панасом та Катрусею - володаркою голови дивовижної форми - але строго україномовною... Де був утиск? Читай книжки, дивись ТБ, слухай радіо, говори - так! - ніхто не забороняв розмовляти українською, я сам у ті далекі часи розважався цим, коли бував у Києві... Можливо, справи на людей у "1-му відділі" і заводили, але точно не через мову.
Ну що ж... шкода тільки, що молоді люди можуть повірити Вам, що "у СРСР була страшна русифікація, а за українську ловили на вулиці та кидали у газенваген."

[kinder-makinder.livejournal.com]

я зрозумів. маєте рацію в тому, що пояснити сьогодні, як саме все було тоді - досить важко. принаймні за формальними ознаками.
але ваш наїзд на баркароли все одно некоректний) нічо такого що ви йому приписуєте він не говорив. ви просто почули в його словах щось таке, що засоціювалося з іншими точками зору, але імхо це суто суб'єктивна ваша асоціація)

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Даруйте, але чоловік у доволі хамському тоні повів розмову. "то не питайте", "на вашій совісті", "А логіка ваша - таки кумедна, да". Може, так заведено в ЖЖ, але мені здається, що я пояснив свою думку - десь там показували півфільму раз на місяць, то це не було явище, це був артефакт, який аж ніяк не дає Табачникові підстав для маніпуляцій. Ба ні, чоловік мене запевняє, що таки дає.

Приємно, що Вам сподобалося

[ak-possum.livejournal.com]

Бачу, Вам так сподобався мій коментар, що Ви навіть цитуєте його майже повнотекстово. Це добре. Власне, Ваш nickname я запам'ятав ще з до-LJ часу. Колись давно, коли йшло "громадське обговорення" (тобто, за Нечуєм-Левицьким, "оббріхування") реформи українського правопису, на форумі якогось телеканалу Ви як колишній майстер слова виступали проти. Я тоді подумав, що Ви є рідкісним випадком адекватного українського патріота, тому і запам'ятав. А сюди тепер зазирнув випадково, за посиланнями - побачив посилання на ресурс під назвою "інтелектуальний націоналізм". "Гаряче морозиво" - це ж таки диво, цікаво. Зайшов. Там Ваш коментар. Перейшов сюди, а тут... таке. Не втримався, додав і собі коментаря. Пробачте, коли що не так) Бачу, тут у Вас журнал камерний, затишний, з картинками... Більше не буду. P.S. А спогади Ваші і навідувачів - цікаві, дякую.