ПИТАННЯ ДО ДАВНІХ КИЯН

[zieg]

Табакєр знов щось вякав про кінодубляж. і серед іншого сказав таке:
"Когда член политбюро товарищ Щербицкий открыл в Киеве в конце 70-х годов кинотеатр, где в одном зале шли фильмы на английском, в другом на французском языке, слава Богу, у тогдашней прессы хватило ума не обвинять Щербицкого в лоббировании американского кинематографа".
Я живу в Києві з 1973 року і НЕ ЗНАЮ такого кінотеатру. Цікаво, де він був, як називався? Чи цей троцькіст знов збрехав?

Comments

[kinder-makinder.livejournal.com]

а ясно про що... американських фільмів тоді йшло повніснінкьо по всіх кінотеатрах. а в дружбі - один лише "чемпіон" 50-х років - з недубльованих... аргумент про лобіювання не сильний. а з іспанських - ішов грузинський фільм "древо бажання" тенгіза абуладзе, дубльований іспанською)
зате українською тоді можна було побачити тільки "пропалу грамоту" - на кількох сеансах на місяць. і тільки в тому кінотеатрі. це про кінцеь 70-х. на почтаку 70-х там трішки інакше було - навіть на вулиці люди українською більш-менш статистично говорили) і кіно в кінотеатрах ішло... але докладно не скажу, бо погано пам'ятаю.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Ну, про початок 70-х - на вулицях українською не говорили, боялися. Зате по роботах і неофіційно - переважно українською. У нас на біофаці майже всі лекції на першому-другому курсах були українською, навіть такі, як біофізика, вища математика, неорганічна та органічна хімія.
Найсильнішого удару по українській мові завдала Олімпіада 1980-го року - під неї навіть у метро оголошення почали робити заліським наріччям, що викликало обурення навіть неукраїномовних киян, бо це була ніби візитівка Києва: "Обережно, двері зачиняються, наступна станція - Стокгольм".

[kinder-makinder.livejournal.com]

говорили. не стверджую що масово, не можу судити скільки там відсотків - але що в принципі говорили - то факт. може небагато - я малий був і в мене можуть бути непропорційні до дійсності спогади.