Подарункове

[zieg]

1990-го року делегація Верховної Ради вперше літала за океан, у братню Америку. Чого - я вже не пам'ятаю. Пам'ятаю, коли вже повернулися. Бо багато розказували, давали інтерв'ю про передовий досвід ЗСА взагалі, та української діаспори зокрема. Колеги-журналісти розповідали, як у Баришполі депутати, не зважаючи на партійні та світоглядні розбіжності та належність чи до Народної ради, чи до реакційно-комуняцькою "групи-239", зворушливо допомагали один одному тягти коробки, торби, саквояжі з накупленим добром.
Один з тих депутатів був бідний, грошей на коробки, торби, саквояжі не мав і тільки й зміг купити в заморському універмазі, що домашні капці дружині. Дружина була рада й тому - поки не виявила, що обидва капці - на ліву ногу.
Потім той депутат кілька разів заходив у Секретаріат Руху, напитував, чи ніхто не летить в Америку - щоб зайшов у магазин та поміняв капці на парні. Так і не знайшов. Поки капці не зносилися, жінка щодня вставала з лівої ноги...

Comments

[kot-vasily.livejournal.com]

Душевно. Тоді ж Сергій Максимов їздив перекладачем з делегацією і розповідав, як в усіх депутатів американські поліціянти ковбасу повідбирали (котру вони збиралися тихо в готелі товкти, щоб капустою за їдло не платити). Стогін стояв у Джей-Еф-Кей, наче як коли Ірод-цар діток ізраїльських нищив... А тоді американці побачили, як українська еліта за ковбасою чеською плаче, та й подарували всім по здоровезній американській ковбасині... Та й усміхнулися.