ПРОБУВАВ ЧИТАТИ

[zieg]

Давненько не брався за "прочотні" книжки, особливо сучасних українських авторів. Вирішив надолужити, ознайомитись, що ж воно і як. Спершу взяв останню книжечку "патріарха". І в перших же рядках прочитав, що ледь чи не всю зиму автір провів у Берліні... Довго реготав, бо це мені нагадало пародію на пародію. Далі не читав. Потім узявся за автірку, яка описує світ од імені муЩини. Здолав півтори сторінки й покинув, бо муЩини такі не бувають - навіть педерасти. Та й пише автірка так, що... Краще б і далі працювала моделькою. Третій був модний харківський писун Ж. Його книжечку здолав усю. Враження - автір мимоволі пише добре, а тоді до нього доходить: "Ой, чого ж це я пишу добре?! Я що хіба, не гомофіл?" І починає писати "тексти". Потім лягає спати, а зранку, забувшись, знов пише добре, потім знов сахається й пише "тексти"... Очевидно, міг би й сюжет вибудовувати, й образи виводити, однак тяжко працює над собою, щоб виходили не романи, а саме "тексти". Дискурс такий постомодерний.
А потім розгорнув Винничука й прочитав із задоволенням. А назви не пам'ятаю. І про що - теж не згадаю.

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

Про Ж дійсно влучно. А модельки хай пишуть. Треба середовище створювати, тоді потім вже справжні з"являться. Он на півночі аристократи з рідною французькою писали мовою хлопів, переважно повна фігня на 95 відсотків, але яка ж промоція! Тільки спробуй зачепи - порвуть! І щось з того таки вийшло: і державність, і свідомість, і дехто ж таки непогано пописує...

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Та якби ж наші писали мовою хлопів. Пишуть штучним язичієм, яке не надається до художньої творчості за означенням. Не знаю жодного ГРАМОТНОГО сучасного українського писуна. Якщо ви такого читали - тицьніть.

[vjn.livejournal.com]

А Забужко?

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Цілковито неграмотна. Її фрази ніби крутоукраїнські, а насправді це - кучеряво замасковані кацапізми. "Так чи йнак" - тобто "так ілі іначє", тоді як правильно: "так чи так".