СКАРБ

[zieg]

1993 чи 1994 рік. Телекомпанія, котра нині називається ІСТV, розміщувалась тоді в одній кімнаті на вул.Дорогожицькій, там, де стоїть телевежа. Приходжу я якось на роботу, і бачу, що у величенькому холі, прямо посередині, стоїть відомий на всю країну диктор, власник прекрасного голосу, з котрим ми записали безліч усього і до, і після – і страшно хилитається туди-сюди. І на лице аж чорний. «Що сталося, М.Т.?» - питаю. Довго не казав М.Т., та врешті махнув рукою і розповів. Виявляється він уклав усі свої гроші – тисячі доларів у «Алькор-траст». А тоді якраз була в розпалі трастова афера, коли людей почистили бандюки і повтікали. Засновник «Алькор-трасту» теж утік. З грошима М.Т. А що таке була тоді тисяча доларів? Найняти однокімнатну квартиру на Троєщині можна було за 20 доларів, чудово пообідати в кафе «Рось» навпроти Бабиного Яру – вчотирьох! – за один долар…
Зате М.Т. хоч спогад лишився – авжеж, брав участь у трастових аферах! А от я…
У другій половині 90-х мав я таку парубоцьку заначку – теж тисячу баксів. І, щоб жінка не знала, тримав її в кишені старих ремонтних, заляпаних фарбою, штанів. І забув про них. І згадав про ту тисячу аж через тиждень після того, як штани викинув на смітник… Найняти квартиру тоді можна було баксів за 40-50.
До чого це я? А, розбираючи книжки, знайшов заначку чи то з кінця 80-х, чи то з початку 90-х років минулого століття. 412 рублів, а копійок і не знаю скільки. Ставка в мене була 160, але одержував десь у межах знайденої суми. Місяць роботи – котові під… Під палітурку. Можна було купити невеличкий телевізор.
Мораль – пам’ять треба тренувати змалечку!

Comments

[provokatorka.livejournal.com]

ить, буває що заничкую якісь гроші так у одязі і виперу, дивні потім погляди касирів у банку, ще троха і вважатимуть мене тєрорісткой