ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ. РУЧКИ
"Українська газета" цікаво розписала, хто, коли й чим писав. http://gazeta.ua/index.php?id=305715
Згадали про чорнильниці-невиливайки, дали навіть схему дії. Автір зазначив, що 1969 року було їх вилучено, й дозволено писати авторучками. Не знаю, як де, але я мінімум до 1971 писав отаким осьо пристроєм:

У ручку "положено" було вставляти тільки отакі пера:

А отакими, що називалися "качечка", писати було "не положено":

А це лінійка, з крутих, дорогих, копійок 30 коштувала:

А цим приладом я навіть умів користуватися!

Згадали про чорнильниці-невиливайки, дали навіть схему дії. Автір зазначив, що 1969 року було їх вилучено, й дозволено писати авторучками. Не знаю, як де, але я мінімум до 1971 писав отаким осьо пристроєм:
У ручку "положено" було вставляти тільки отакі пера:
А отакими, що називалися "качечка", писати було "не положено":
А це лінійка, з крутих, дорогих, копійок 30 коштувала:
А цим приладом я навіть умів користуватися!
no subject
no subject
no subject
я народився в 77 році, але малим часто ходив до будівлі школи де колись вчився мій тато і там були такі чорнильниці. фаянсові, навіть з плямами від чорнил, хоча вже давно ніхто не користувався ними.
no subject
no subject
no subject
no subject
нам казали, що почерк кулькові псують. однокласники там писали з першого класу, мені відразу було складно, бо прийшов у третій. я так старався, що мозоль на пальці є дотепер.
no subject
А в наш - кулькові, а чорнильні - обов"язкові. А отакі ручки я бачив лише у матері - та й то, коли вона стінгазету оформлювала.
Як згадаю - чорнильниця в ранці, руки всі в чорнилі, поки заправиш.
Хтозна, може і псували почерк, але я все життя ненавидів писати - і писав, як казали, "мов курка лапою". Зараз вже практично і розучився.
чорнильниця в ранці, руки всі в чорнилі
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
хоча, два роки тому я придбав собі довгу чорнильну ручку(звісно, авто-) із цікавезною для мене назвою, "каліграфічна". от, в мене повно паперу, списаного нею. це таки правда, вона "сама примушує" писати красиво(це я не стільки вам, скільки своє враження висловлюю). потім, щоправда, коли вона мені дуже стала звичною - тігав за собою всюди. незважаючи на примітивні заходи безпеки, таки зламав. тепер ніде не бачу. а згадаю - приємно. звик.
no subject
no subject
Логарифмічною лінійкою користувався останній раз класі у 8-му. А десь в початковій школі вчили навіть рахівницею рахувати, але в мене це ніколи швидко не виходило. А бачив одну бабусю-касирку, котра рахівницею перерахувала швидше за колегу з калькулятором суму досить довгого стовпчику з кількарозрядних чисел.
no subject
no subject
no subject
no subject
З іншого боку, добре, що в дитинстві не намагалася збагнути призначення тої лінійки. Це було б занадто вразливо для дитячої свідомості.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject