ЕТО МЕТР? НЕТ, ЕТО 40 САНТІМЕТРОВ
Aug. 22nd, 2009 06:02 pmКоли досить непоганий український дитячий журнал ілюструє допис про українську міліцію знімком мєнтів заліських, з курми-табака над тулією, я радію - щасливі люди, ніколи не мали справ з міліцією.
Коли інший український дитячий журнал майже цілий номер (здвоєний!) присвячує анімаційному фільмові "Тачки" (ви чули про такий?), я радію - щасливі люди, "времьон не наблюдають". Уже три роки з гаком минуло, як "Тачки" вийшли на екран, уже три роки, як відгриміли битви за український дубляж. Уже й сліпі й глухі, і навіть журналісти знають, що наші "Тачки" вдалися краще за їхні, що наш буксир Сирник - це вам не їхній Метр, і що живуть наші герої в містечку Радіаторний Рай... Сліпі й глухі, і навіть журналісти це знають - а до деяких щасливих мудаків не дійшло і за три (з половиною!!) роки.
Дитячий журнал "Стежка" - кубло щасливих мудаків. Осьо їхні заголовки: Головний редактор - С.Б.Андрійович, літредактор - О.Дерманський, відповідальний редактор - В.О.Чернявський, художній редактор - О.М.Говзан. Усі ці щасливі мудаки гуртом умудрилися НІЧОГО не чути й не знати про дубльовані українською "Тачки" і годують дітлашків заліською відрижкою десятитисячним накладом. Сирник у них - Метр, Радіаторний Рай - Радіатор Спрінґс... Та й прізвище Блискавки за правописом пишеться не так, як ви, щасливі підораси, написали - "Макквін". А як зворушують фразочки типу: "О, ви часом, не знаєте, хто цю пісню співає? Чи не Елвіс?" Авжеж, Елвіс - улюблений співак мого шестирічного сина та інших українських пуп'янків.
Знаючи, хто в "Стежці" пише історії на пів номера, я здогадуюся, хто там найщасливіший.
А ще ж, кажуть, виходить особливий журнал (українською!), який так і називається: "Тачки". Цілковито присвячений життю в Радіаторному Раю. Гм. Хай щастить!
Коли інший український дитячий журнал майже цілий номер (здвоєний!) присвячує анімаційному фільмові "Тачки" (ви чули про такий?), я радію - щасливі люди, "времьон не наблюдають". Уже три роки з гаком минуло, як "Тачки" вийшли на екран, уже три роки, як відгриміли битви за український дубляж. Уже й сліпі й глухі, і навіть журналісти знають, що наші "Тачки" вдалися краще за їхні, що наш буксир Сирник - це вам не їхній Метр, і що живуть наші герої в містечку Радіаторний Рай... Сліпі й глухі, і навіть журналісти це знають - а до деяких щасливих мудаків не дійшло і за три (з половиною!!) роки.
Дитячий журнал "Стежка" - кубло щасливих мудаків. Осьо їхні заголовки: Головний редактор - С.Б.Андрійович, літредактор - О.Дерманський, відповідальний редактор - В.О.Чернявський, художній редактор - О.М.Говзан. Усі ці щасливі мудаки гуртом умудрилися НІЧОГО не чути й не знати про дубльовані українською "Тачки" і годують дітлашків заліською відрижкою десятитисячним накладом. Сирник у них - Метр, Радіаторний Рай - Радіатор Спрінґс... Та й прізвище Блискавки за правописом пишеться не так, як ви, щасливі підораси, написали - "Макквін". А як зворушують фразочки типу: "О, ви часом, не знаєте, хто цю пісню співає? Чи не Елвіс?" Авжеж, Елвіс - улюблений співак мого шестирічного сина та інших українських пуп'янків.
Знаючи, хто в "Стежці" пише історії на пів номера, я здогадуюся, хто там найщасливіший.
А ще ж, кажуть, виходить особливий журнал (українською!), який так і називається: "Тачки". Цілковито присвячений життю в Радіаторному Раю. Гм. Хай щастить!
no subject
Date: 2009-08-22 07:50 pm (UTC)між іншим, дуже непоганий журнал. у нас малий ним зачитується - там і всякі головоломки, і розфарбовки, і комікси...
no subject
Date: 2009-08-22 08:21 pm (UTC)