zieg | РОСТЕМО Ж МИ, ГЕЙ... (Reply)

Оце прислали з "Фоліо" примірник "Цифрового" Сергія та Марини Дяченків. Цікава книжка - вміють вони знайти сюжет, уміють прописати його повороти, оздобити деталями... Це я вже третю їхню книжку переклав. Спочатку був "Ритуал", але там Малкович так покопирсався відповідно до свого своєрідного розуміння стилістики та слововживання, що довелось мені підписуватися одним із запасних псевдонімів - Любомир Люлик. А потім була "Печера" - її Іван Антонович і досі не видали, хоч обіцяють. "Цифровий", отже, третій. Я не люблю перекладати з заліської!!!! Я не хочу це робити!!! Але Дяченкам подобається мій підхід, вони звертаються - і мені незручно їм відмовити. Через те місяць вилизував "Цифрового", занехаявши кінопроєкти. З розгону мені ще півтора місяця кінщики нічого не давали в переклад. І як завершення послідовного ланцюжка подій - накривається відпустка внаслідок дефіциту платіжного балансу...
А вийшов той "Цифровий" накладом аж... 2000 примірників. При камуніздах наклад менше 5 тисяч означав, що книжка автоматично стає бібліографічною рідкістю.
Та ці дві тисячі - все одно в чотири рази більше, ніж наклад "Сну номер 9" - першого і, мабуть, єдиного мого книжкового перекладу з англійської. Така ж гарна проза, таке кайфове володіння пером (клавіатурою) в того Мітчела - й 500 штук книжок. Які й досі не розпродалися...