ПРОСТА ЗЕМНА РАДІСТЬ

[zieg]

Каже мій майже шестирічний малий:
- Тату, знаєте, що я найбільше люблю?
- А що?
- Їсти!
І тут до мене дійшло, що в переліку різних розваг тема "похряцать" і в мене надійно вийшла на перше місце. Усілякі хоббі та нездорові захоплення зблякли й вицвіли порівняно з гамою відчуттів, що їх пропонує це щоденне свято - їда. І не треба хитромудрих смаколиків. Часом звичайний салат з молодої капусточки, густо политий нерафінованою олією, крупно посолений, з чорним хлібом, смачніший за вишукані делікатеси... А добре зроблена, тверденька, в червоному перці бастурма, коли її нарізати тоне-е-е-есенькими пластерками... А яєшня на розжареній сковороді, щоб шкварчала...
Якщо буду потрібен - я коло холодильника!

Comments

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Невже пані Стефчя знают сучасного правописа? За Польщі в ґимназії був, либонь, інший. Чи, може, пані то вивчає на дозвіллі за кавою? Бо я, скажімо, до бурячкового правопису ставлюся з нелюбов'ю, тому користуюся власним, авторським. Пишу хоббі, а на хобі, яєшня, а не яєчня, соняшний, а не сонячний... Бо помічено мною, що напівосвічені люди читають так, як написано. Тому я, навпаки, волію писати так, як мовиться. Не люблю так зване "правило дев'ятки". Прагну забрати те, що вкрали москалі і викинути те, що напхали ляхи. Розширюю лексикон. Мені не подобаються німецькі слова "дах" і "фарба", я волів би "кришу" та "краску"...
Отож най пані Стефчя чухают руки плетивом на друтах...