І ТИ, БРУТЕ
Apr. 30th, 2009 10:59 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
zieg заслужив шенґенську візу...
Перший почав Андрухович. "Стою я на розі Гіммельдоннерветтерплятц, чекаючи на приміський "Боїнґ" до Брюсселя, і міркую про європейські бюрґерські вартості, а ви там, рагулі й кугути, налізли до мого рідного Станіславова, роблячи його негідним корони найяснішого цісаря Франца-Йосифа". Або, рекреаційніше: "Я тут у Шварцвальді людина, а ви там гімно і в гімні". За такі тексти Андруховичу дають еуропейські стипендії та ґранти. Добре, що до писання він ледачий, тому невиїзних рагулів нечасто тицяє пикою в продукти харчування. А от якби він був колумністом, як Пиркало, то мав би нагоду товкти їх щотижня. "Здрастуй, кумо. Проїздом з Ріміні в Барселону я з чоловіком-американцем зробила ремонт у своємо лондонському будинку й сиджу зараз біля каміна з чинзано, а ти там їси пиріжки з собачатиною і мрієш стати заробітчанкою". Або, скромніше: "Я тут у Лондоні людина, а ви там гімно у гімні".
Ще одного колумніста, Миколу Рябчука, досі читав неуважно. А це вчитуюсь у "Газеті по-українськи": "...подалися ми з дружиною до Чінкветтере - мальовничого парку в горах над Ґенуезькою затокою....", а ви там, совки, в бетон цементу не кладете, тому й гинете. "Я в Европі, а ви в лайні".
Аж таке тут у нас лайно, що мало ким читані писуни та літературознавці мають час і гроші валенсатись по світах і навіть ставати віце-прем'єр-міністрами. Бо велика їхня вага у створенні суспільного продукту, не менша, ніж у модельки мані растопиркіної чи дизайнерки діани дорожкіної.
Люблю читати колонки від Жежери. Пише собі чоловік про старі віники і це не образливо.
Перший почав Андрухович. "Стою я на розі Гіммельдоннерветтерплятц, чекаючи на приміський "Боїнґ" до Брюсселя, і міркую про європейські бюрґерські вартості, а ви там, рагулі й кугути, налізли до мого рідного Станіславова, роблячи його негідним корони найяснішого цісаря Франца-Йосифа". Або, рекреаційніше: "Я тут у Шварцвальді людина, а ви там гімно і в гімні". За такі тексти Андруховичу дають еуропейські стипендії та ґранти. Добре, що до писання він ледачий, тому невиїзних рагулів нечасто тицяє пикою в продукти харчування. А от якби він був колумністом, як Пиркало, то мав би нагоду товкти їх щотижня. "Здрастуй, кумо. Проїздом з Ріміні в Барселону я з чоловіком-американцем зробила ремонт у своємо лондонському будинку й сиджу зараз біля каміна з чинзано, а ти там їси пиріжки з собачатиною і мрієш стати заробітчанкою". Або, скромніше: "Я тут у Лондоні людина, а ви там гімно у гімні".
Ще одного колумніста, Миколу Рябчука, досі читав неуважно. А це вчитуюсь у "Газеті по-українськи": "...подалися ми з дружиною до Чінкветтере - мальовничого парку в горах над Ґенуезькою затокою....", а ви там, совки, в бетон цементу не кладете, тому й гинете. "Я в Европі, а ви в лайні".
Аж таке тут у нас лайно, що мало ким читані писуни та літературознавці мають час і гроші валенсатись по світах і навіть ставати віце-прем'єр-міністрами. Бо велика їхня вага у створенні суспільного продукту, не менша, ніж у модельки мані растопиркіної чи дизайнерки діани дорожкіної.
Люблю читати колонки від Жежери. Пише собі чоловік про старі віники і це не образливо.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2009-08-21 11:19 am (UTC)но в таком случае они не будут оценивать своих земляков, живущих там и пишущих об этом, как рагулей. потому что им все равно - ну живут люди и живут себе.