ЗНОВ ХОДИВ У КІНО

Учора нарешті зібрався. Подивився. Фільм, який робив не я, і навіть не студія, з якою я останнім часом співпрацював. Ну, чогось такого я й очікував. Ні, очікував гіршого. Але й це... Перекладач (чи редактор) добре постарався, всі звороти та фразеологізми правильні, "вибачте нас" трапилось тільки раз. І все одно - однозначне відчуття пластмасовості. Пластиковості. "Вельми слушно", "опануймо себе, хлопці", "подбай, щоб він...", "заприсягнувся", "вочевидь", "хутко" - і суцільне "авто" замість нормальних "машин". Живі люди, тим паче преставленого в кіні суспільного прошарку, так не говорять. А ще ця штучна, недоречна клична форма! З нею треба дуже-дуже обережно, не можна її ліпити по всього! "Містере", "офіцере", "докторе гомик" - якщо охоронець на моїй автостоянці добровільно коли-небудь скаже: "офіцере, де ви поставили авто?",  - то я, мов Зиґаншин, Федотов і Поплавський (не той) з'їм свої чоботи. "Докторе гомик" - чого же не "докторе гомику"? Отаке...
І ті самі актори, що скрізь, та сама обойма... Деякі з них дуже талановиті, і їх навіть не впізнаєш - як я не впізнав Самініна. А інші опанували - не себе - а один-єдиний штамп і ліплять його в котре вже за ліком кіно...  Добре спрацював Дмитро Завадський. Хоч його голос не дуже личив до габітусу дубльованого
персонажа, та все одно було добре.
І дрібні блошки: Українське "стерво" - це не те саме, що заліська "стєрва". Це "падаль". Про жінку так не кажуть. Не ясно, яку "віллу" герої наймають у готелі. Чого до неї треба їхати ліфтом? "Його теж звуть Даґом" - бєєє! "Ось так" - це "отак". У перших класах початкової школи вчать.

Жінка каже, що цей фільм дубльовано ще нічого. Є набагато гірше. Вірю. Бо пробував читати перекладні книжки - і радів, що той перекладацький підхід не проник у кіно. "Вочевидь", рано радів. "Ось так".