ДЕПРЕСИВНЕ

[zieg]

Знов моя Батьківщина прокакала - цього разу 9.700 кв. км моря. Гавкалися з Румунією за 12 тис. кв. км. - і з них  9.700 кв. км Румунія забрала. Зате в нас є острів, а не скеля. Не збагну - чому, коли Я дуже хочу чогось досягти, то врешті-решт досягаю. А ціла країна, як сукупність сорока семи мільйонів Я, весь час тільки програє. Жодної перемоги, яка б підносила бойовий дух і зміцнювала морально-психологічний стан. Президент - мудак, прем'єрка - падлюка й ворог, політики - смердюче лайно й вороги. Што дєлать? Є вихід - заплющити очі й уявляти, що нічого поганого на світі і в Україні нема.
А тоді - буль! - і в катастрофічну безвість сторч головою.
А якщо отаке: щодня о 19:00 кожен з нас піднімає баньки до неба (втім, це не має значення, куди, бо Господь скрізь), і промовляє до Всезагальної Суті: "Всезагальна Суть! Зроби, щоб моя країна стала країною успішною, переможною, могутньою, шанованою! Щоб виздихали всі її вороги! Щоб усі українці стали розумні! Щоб між нами, українцями, було взаєморозуміння, дружба, ерґреґор і пісня, як колективна молитва".
Тю, дитинство якесь... Краще куплю дробовика. Й мачете.

Comments

[barcaroly.livejournal.com]

Хто вам сказав, що акваторія, а не територія, - наша? Питання було неврегульоване і в часи СРСР. Тобто й тоді було - невідомо чия. На карту гляньте. Кажу ж, вимоги України були надмірними від самого початку, варто поглянути на карту з румунського берега, але не наша справа судити, навіщо це робилося.

А беззастережна перемога - це як, атомну бомбу скинути на Бухарест, щоб точно коментарів не було?

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Відхапали акваторію і зазіхають на територію. Після такого успіху румунам захочеться взяти Буковину. Молдавські статті про "румунську Буковину" ("откуда здєсь взялісь еті украінци") я пам'ятаю ще з 90-го року.
Отут більше про "акваторію": http://www.observer.sd.org.ua/news.php?id=16151