zieg | Кенотаф (Reply)

Це могила бабиної сестри. На табличці також прізвище її чоловіка. І дата смерті. Насправді він тут не похований. Справжня могила Данила Микитовича - удома в садку, під ялиною. Видно, довезти до цвинтаря було неможливо.

Скільки себе пам'ятаю, стільки й чув: "ще до голодовки", "після голодовки", "у голодовку", "умер у голодовку". І про те, що не давали виїхати за межі України. І про зерно, що пріло в кагатах. Багато хто з тих, що розказували, тікали рятуватися чомусь у Миколаїв. І там вони ці кагати бачили.
Моя рідна баба Катерина втекла не в Миколаїв, а на Дніпрогес. Працювала кладовщицею, видавала інструменти, потім зуміла потрапити працювати на кухню. Через знайомих передавала рідним у село торби. Вони, звісно, не доходили. Дід Микита теж у цей рік чи то працював, чи служив у армії - механіком на аеродромі в Жулянах.

А багато з тих, котрим не вдалося втекти, лежать у рову під отими деревами, що зліва. І нормальній владі було не тільки музеї сумнівної естетичної вартості будувати, а й провести ексгумацію. І там, і там, і там. Для залізності аргументів. Хоча... Деяким істотам не доведеш нічого. Ніякими залізними аргументами. Крім обуха.