Люди. Бізнесмен

[zieg]

В маленькому селі, що лежало по другий бік дороги од густого лісу і в якому не було навіть сільради та школи, жив один досить молодий чоловік. У нього була дуже хвора донечка. А в сусідньому великому селі, до сільради якого належало згадане лісове село, жило кілька рухівців. Так історично склалося, що вони мали певні контакти з українською діаспорою і зуміли організувати збір коштів чи просто якусь велику пожертву - 75 тисяч доларів - на лікування тієї хворої донечки. А це була перша половина 90-х і за 20-25 доларів можна було місяць наймати квартиру на Троєщині, а за сто - жити й не тужити теж місяць. Чоловік гроші взяв, але донечки лікувати не став, а купив великий двоповерховий автобус і почав возити ним туристів. І по всій Україні, і за її межі. Донечка тим часом умерла, а чоловік купив собі другий автобус. А потім іще. І організував транспортну компанію. Коли їхати повз те село, то дуже дивує десяток здоровенних "неопланів" та "мерседесів", що вишикувалися вервечкою уздовж сільських тинів. Недавно той чоловік купив броньовичок БРДМ-2 - з баштою і з КПВТ в башті. Утім, я впевнений, що дуло в кулемета просвердлене, а бойок спиляно. Чоловік розмалював БРДМ у дуже гарний пустельний камуфляж і з великим червоним прапором під час різних комуністичних свят у райцентрі та по більших селах їздить на чолі колон соцпартії, КПУ та партії регіонів. І дуже лає рухівців, що зруйнували велику країну і довели народ до злиднів.

Comments

[lesya123.livejournal.com]

може що й так.
вважаю що це - гарний опис людської натури.
можливостей людської натури.
якщо забрати (додати) років двісті - то класичний сюжет, нічим не гірший від "венеціанського купця" чи якогось іншого і загальновідомого.