Ето вам нє Сосюра какая-то!

[zieg]

1989 року я був у експедиції Товариства Лева "Дністер-89". І якогось дня ми отаборились коло одного села, назви не пам'ятаю, але там був дуже рівний берег, метрів 200, а потім - раз! - крутий пагорб, з ледь чи не вертикальними стінами, метрів 30 заввишки. На тому пагорбі у сиву давнину було якесь городище, археологи його свого часу розкопували, потім поставили табличку "Охороняється" та й зникли. Ото під тим пагорбом ми розіп'яли свої шатра. А місцеві хлопці, років по 8-9, не розібралися, хто такі стоять, подумали, що звичайні туристи, і вирішили полякати. Позалазили ввечері на той пагорб та й ну звідти кричати страшне-престрашне бандерівське гасло, за яке ще рік тому (а при бажанні і тоді) можна було й сісти: "Слава Україні!" А щоб було ще страшніше, хлопці дещо додавали від себе. І звучало згори таке: "Слава Україні, БЛЯДДДЬ!"
От мені на цьому білборді чого не вистачає. Якби там було написано: "Любіть Україну, БЛЯДЬ!" - сприймалось би як Президентський Указ.

Comments

[higher-caps.livejournal.com]

правильно "блеать!"

[nehrebeckyj.livejournal.com]

То північно-східною заліською говіркою, схильною оглушувати дзвінкі приголосні. Богиня ж бо Лада була, а не Леата.