Ремінісценції

[zieg]

Се було в наприкінці застою, якраз у часі знаменитого Квітневого пленуму ЦК КПСС, з якого почалася perestroika, і якому я присвятив був вірша:

Розцвіла кульбаба - жовте на зеленому...
Сиплеться додолу яблуневий цвіт...
Ми вивчаєм радісно матер'яли Пленуму
І радіє з нами прогресивний світ.

Іду я, значить, до свого знайомого (не було телефонів у нас), а в його будинку ліфт не працює. Доводиться дибати по сходах. І вже на третьому поверсі чую запах. Дивлюсь - а на майданчику між поверхами сидить піонер - гальстух шовковий, яскраво-червоний - і сере. Аж упрів. Як-то кажуть: apud actis defecacionis. Я на нього: "Ах ти ж! Ану прибирай!" Піонер з переляку витяг з портфеля альбом, вирвав аркуш з малюнком якогось глечика і жменею згріб нароблене на аркуш... Я схопився за голову й пішов додому. Довго мучила совість.

З того часу минуло чверть століття і, думаю, піонер відісрав кривду вдвадцятеро.

Comments

[ripnyk.livejournal.com]

Все таки ми з вами живемо в різних містах. Виходив в нічний магазин зараз. Бачив - одну бійку, декілька компаній на межі цього, пару п'яних в зюзю. Не знаю, можливо причина в тому, що поряд йде цілий масив хрущовок з відповідними "понаєхавшими", але як то кажуть - маємо те, що маємо

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Райони різні. У мене поряд Троєщина - то там уже інакші порядки. Причому вона теж по своєму "районується" - де гопи, а де й нормальні.