Історичний музей. УНР

[zieg]

Ся кокарда пролежала в стрісі кількадесят років. Здається, у Згурівці чи поряд. У 80-х була обміняна мені на пляшку горілки "Екстра" як "какой-то фашістскій знак". Складається з трьх деталей - віночка знизу (з отворами й дротинками для кріплення до шапки), на ньому диск (теж з отворами), а вже зверху - Трисуття з дротиками, що в ті отвори вставлялися й загиналися.


Найбільше схожа на оцю кокарду УД та Директорії

http://ua-orden.org/ukrainska-narodna-respublika
Та все ж трохи інакша.

Comments

Кокарда згори

[wolfenstein-ua.livejournal.com]

Вона схожа на кокарди, які застосовувалися з літа 1919 року. Там було кілька варіацій, що відрізнялися пропорціями тризубу.

Re: Кокарда згори

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Штампований у ній тільки "віночок", хоч простіше було б штампонути зразу весь знак. Слідів емалі теж нема, хоч збереженість непогана. Тризуб значно красивіший, ніж теперішній. Бо, здається, зроблений за ескізами Г.Нарбута - тільки центральний "зуб" дещо коротший. Можливо, річ саморобна чи виготовлена в якійсь майстерні невеликою партією.

Re: Кокарда згори

[wolfenstein-ua.livejournal.com]

Дійсно, можливо хтось з прихованих буржуазних українських націоналістів або просто любителів мілітарної історії відлили для себе і колег партію кокард. В Европі спокійно випускали цілі серії німецьких нагород WWII.

Re: Кокарда згори

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Це неможливо. За таку кокарду (а тим більше за її виготовлення) можна було сісти ду-у-у-у-у-уже надовго. Кокарда явно автентична.

[a-k88.livejournal.com]

Хіба були стандартизовані кокарди у ті часи?
У мене великі сумніви.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

На цю тему є багато статей. На тому ж таки http://ua-orden.org/ukrainska-narodna-respublika. Виходить так, що загальний напрямок був і були накази, які встановлювали форму одягу. Тобто, загалом фахівцеві не важко встановити, що ся конкретна кокарда належала, наприклад, старшому козакові третьої сотні куреня ім.Такогото полку синьожупанників, і причепив він її на шапку 18 лютого 1919 року, а 18 червня 1921 року заховав у стрісі в дядини Горпини разом з обрізом австрійської ґвинтівки Маузер - і т.д.