zieg: (Bufo_viridis)
zieg ([personal profile] zieg) wrote2010-10-11 08:13 pm

Цок, та в лобок, та в писану торбу!



Попоїли добре, повиходили на двір та й качаються на траві:
— Покочуся, повалюся, Телесикового м'ясця наївшись!
А Телесик із явора:
— Покотіться, поваліться, Оленчиного м'ясця наївшись!
Вони слухають: «Де це?» Та знов:
— Покочуся, повалюся, Телесикового м'ясця наївшись!
А він знову:
— Покотіться, поваліться, Оленчиного м'ясця наївшись!

[identity profile] magner58.livejournal.com 2010-10-13 11:07 am (UTC)(link)
"... або Івасик-Телесик - казочка про крематорій"

[identity profile] nehrebeckyj.livejournal.com 2010-10-13 01:52 pm (UTC)(link)
Українські казки - добрі...

[identity profile] voronia.livejournal.com 2010-10-14 10:47 am (UTC)(link)
Все з українським казками гаразд.
Дитина має навчитись жити в реальному світі, а в ньому ж повно стресових ситуацій.
І кінець у цієї казки добрий.

[identity profile] kot-vasily.livejournal.com 2010-10-21 07:37 pm (UTC)(link)
Казки мають попереджати дітей про небезпеку, це -- щеплення від маняків та манячок. Червону Шапку у Перра було з'їдено (тільки фізіологічний акт дефекації у вовка не зображено), то ж редактори мали дописувати щасливе визволення напівперетравлених бабусі і онуки з черева.

А так -- я більше балади полюбляю. То Хаю прив'яжуть до сосни косами та підпалять, то невістку перетворять на тополю і змусять сина її сокирою рубати, то мати доню з маленьким матросиком змусять втопитися, то... карочі, хорор якийсь...

[identity profile] nehrebeckyj.livejournal.com 2010-10-21 08:00 pm (UTC)(link)
Може, воно й справді казки - свого роду щеплення від насильства. А може, й ні. Бо деякі в ситуаціях, коли й не подумаєш про насильницький алгоритм дій, пропонують саме його. Хоч казка про козу та семеро козенят - відверто педагогічна.
А "козаки із Дону", котрі "їхали додому" - таки так, добрі хлопці. Душевні.
Ще я люблю ту пісню, де "Горіла сосна, палала, під нев дівчина стояла". Вогнетривкую косу чесала...