Дяка Калєснічєнкє

[zieg]

Ходив на мітинг боронити мову. Було нас ніби й небагато, плюс-мінус тисяча, зате гарно й дружно кричали. Може, через те, що більшість - молодь. Плакати були добрі, не скажеш, що "нємноґа па-дєбільнаму напісани", як то зажди бувало раніше. Гарно вів мітинг той добродій (актор Ніщук?). Пляшками й відрами гриміти - добре. Хоч режисер потрібен усе одно, бо публіка стояла, обернувши фейси й плакати до стіни, спинами до верховного гадючника. Навіть з проїжджих авт і тролейбусів не бачили, чого ми зібралися. Думати й думати над видовищністю. Тисяча людей - цілком досить для перформансу, головне, щоб був сценарій і режисура.

Я вже давно помітив, що коли ми боремося за мову, то заодно виборюємо багато чого й іншого. Якщо бухтимо, що головне економіка, то не маємо ні економіки, ні мови, нічого. Тому й дяка отим трьом головкацапам, що тягнуть "фтарой ґассударстфєнний" (відгнив би він їм). Мобілізують наш бойовий дух.

Comments

[nehrebeckyj.livejournal.com]

А ветеранам так же кортить поговорить, побекать-помекать мимо мікрофона. Зачитать резолюцію зі ста вісімнадцяти пунктів...