ЇЗДИВ У СЕЛО...
Sep. 5th, 2010 10:12 pmВийшов увечері, десь о пів на десяту, надвір. Небо затягнуте хмарами, темно - хоч в око стрель. Село неначе погоріло, ніде ні вогника, ні звуку, тільки собака спроквола гавкає десь далеко. Сіра безнадія, що призводить ліричного героя до запою... І для замученого городом селюка єдине віконце у світ з цієї безпросвітності - телевізор. А в ньому - "пляскі" підорасів...
no subject
Date: 2010-09-15 10:13 am (UTC)В Америці люди саме так і організовуються. Тільки в них більший доступ до світової мережі на душу населення.
А в нас решту можна есемесами повідомити.